Проблему профтехосвіти, а радше її подальшу долю, нині ніхто не може ні спрогнозувати, ні тим більше вирішити. Закон про фінансування профтехосвіти нардепи прийняли, однак президент й досі його ані підписав, ані вето наклав. Уся кількатисячна армія педагогів та учнів опинилися заручниками чиєїсь недолугості та антидержавницької політики. Бо інакшими словами дану ситуацію описати вже язик не повертається та слів не вистачає.

Дуже шкода, що з висоти київських пагорбів наші посадовці ніяк не можуть зрозуміти усю трагічність нинішньої ситуації: люди третій місяць не отримують грошей для існування (бо ті копійки, не можна назвати гідною зарплатнею), діти не отримують стипендії. Найстрашніше, що діти-сироти страждають від такого «батьківського піклування» президента та його оточення.

У нашому Володимирі заручником фінансових та управлінських маніпуляцій опинилося вище професійне училище, якому лише за два місяці держава заборгувала один мільйон п’ятсот двадцять вісім тисяч гривень. А за цими коштами криється заробітна плата, енергоносії, харчування дітей. Ці гроші, як наголосив директор навчального закладу  Володимир Смоляр, є віртуальними, оскільки Мінфін не видає довідки на ці кошти, тобто відсутній механізм їх освоєння.

Про харчування дітей упродовж цього періоду директор подбав заздалегідь, закупивши ще минулого року продукти та залишивши їх на відповідальне зберігання у торгових закладах та гуртових базах. І то, як бідкається Володимир Анатолійович, цих продуктів вистачить тільки до кінця березня. Для 6 дітей сиріт (мешканців міста) міський голова Петро Саганюк виділив одноразову матеріальну допомогу в розмірі 300 гривень, а решта сиріт (а це 21 дитина) за що має прожити в чужому місті? Дякуючи турботі директора школи-інтернату Валентина Вірковського, його випускники, які навчаються у ВПУ, мають чим харчуватися у вихідні дні. Для них він також щотижнево видає продуктові набори.

Як зазначив директор профтехучилища Володимир Смоляр (50 педагогічних працівників якого також взяли участь в акції протесту 10 березня під стінами Волинської ОДА), він неодноразово особисто звертався до профільних міністерств та відомств, губернатора області пана Гунчика, надіслав не одне письмове звернення по всім вертикалям владних структур з приводу важкого фінансового становища училища, проте ніхто на це не звертає увагу.

Мінфін взагалі відхрестився від закладів професійно-технічної освіти, не проводячи тим самим жодних кроків для того, аби кошти потрапили на рахунки місцевих бюджетів у вигляді субвенції. За цим же сценарієм діє обласний департамент фінансів.

На запитання, як ви вважаєте, чи за цим не криється повне знищення професійно-технічної освіти, Володимир Смоляр відповів, що подібне відношення влади змушує про це думати. Кажуть, що вже в області обговорюється питання оптимізації закладів профтехосвіти, яких із 18 має залишитися тільки 6.

До речі, Володимир-Волинське вище професійне училище входить у сотню найкращих закладів України.

Людмила Гнатюк

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!