До 1 липня володимирчани, як і всі українці, мають вирішити, хто утримуватиме їхні будинки. Створити їм об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) чи обрати керуючого будинком – на вирішення цього питання вони мають ще трохи більше чотирьох місяців. Якщо ж до цього терміну мешканцям визначитися не вдасться, рішення за них приймуть у міській раді.

Справа у тому, що з 1 липня цього року набирає чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартірному будинку». За цим новим законом мешканці багатоповерхівок самі зможуть обирати тих, хто буде піклуватися їхнім будинком. Кербудів зможуть обирати як у будинках де вже створені ОСББ, так і в багатоповерхівках, де над цим питанням тільки думають. Про це та інше, – у розмові з начальником управління житлово-комунального господарства та будівництва міськвиконкому Віктором Фіщуком.

Нині приблизно половина українців мешкає у багатоквартирних будинках. Багато хто купив квартиру самостійно, комусь вона дісталась у спадок, але більшість набули право власності шляхом приватизації. При цьому, отримавши у власність квартиру, кожен громадянин став одночасно співвласником усього будинку. Адже і прибудинкова територія, і допоміжні приміщення, і технічне обладнання, і приміщення загального користування (східці, ліфти, підвали, горища) опинилися у їхній спільній власності.
Так пише закон, а в дійсності для більшості мешканців багатоповерхівок єдина територія, за яку вони відповідають, починається й закінчується на порозі їхньої квартири. Решта – коридор, сходові клітки, подвір’я – то вже їх не стосується.

У грудні 2013 року до Верховної Ради потрапили два законопроекти – «Про відносини власників у багатоквартирному будинку» та «Про особливості управління багатоквартирними будинками». Враховуючи складну політичну та економічну ситуацію в країні, у серпні 2014 року на заміну цим законопроектам прийшов новий урядовий проект закону – «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що підтримав та об’єднав більшість ініціатив попередніх двох. Цей закон Верховна Рада прийняла 14 травня 2015 року. За відповідне рішення тоді проголосували 256 депутатів при 226 мінімально необхідних. Закон уже підписаний главою держави і вступає у дію уже з 1 липня цього року.

 – Вікторе Сергійовичу, чого слід чекати пересічним громадянам від цього закону?

– Цей нормативно-правовий документ визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири). Він регулює правові, організаційні та економічні відносини співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Відповідно до цього закону, власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Цим законом також передбачено, що співвласники мають право, зокрема, отримувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання. А ще співвласники матимуть право вимагати відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку.

Є два шляхи для реалізації цього закону мешканцям багатоквартирних будинків. Перший: створити ОСББ і обрати голову. Другий – обрати собі управителя, іншими словами – кербуда. Це може бути як мешканець самого будинку, або ж людина стороння, яку наймають на цю посаду. Наприклад, побачивши що в сусідньому ОСББ працює чесний і толковий голова, ви можете запропонувати цій людині посаду керуючого вашим спільним господарством. Якщо до липня мешканці багатоповерхівки не скористаються жодним цим шляхом, обов’язок призначити кербуда для багатоповерхівки покладається на міську владу. Своїм адміністративним рішенням вона може призначити управителя будинку самостійно.

 – Як вибирати кербуда?
За новим законом, керуючим може бути фізична або юридична особа. Співвласники багатоповерхівок можуть обрати управителя на загальних зборах. Не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів, слід про це всіх сповістити. Крім того, потрібно розмістити повідомлення на видному місці, наприклад, при вході в кожен під’їзд.
Далі – голосування за кербуда. Рішення, прийняте на зборах, оформляється протоколом. Протокол зборів з питань призначення управителя (його відкликання), складається як мінімум у 3 примірниках. Один з них – управителю, інший – на збереження виконкому міськради, а третій – залишиться у ініціативної групи. Виконком міськради повинен розмістити інформацію про рішення співвласників на своєму офіційному веб-сайті.
Не пізніше ніж через 10 днів після прийняття рішення його потрібно оприлюднити, можна розмістити на видному місці при вході в кожен під’їзд.

 – Як вчинити з недобросовісним кербудом?

– Якщо з кербудом був складений договір, то все нормально. Типовий договір надає можливість розірвати угоду з управителем, який не справляється зі своїми обов’язками.  Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувала більшість із присутніх.

 – А цей закон не завадить роботі ЖЕКів?

– Цей закон, можна сказати, знищить монополію житлово-експлуатаційних контор (ЖЕК) і дасть змогу мешканцям самостійно управляти будинком шляхом створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), або передачі на договірній основі таких функцій кербудові. Мешканцям багатоповерхівок час нарешті усвідомити: ніхто, крім них самих, не відповідатиме за їхнє майно (будинок).

Після 1 липня 2016 року обов’язкової плати за утримання будинку та прибудинкової території у ЖЕК – не буде. ЖЕК стає організацією, яка зможе надавати платні послуги і таким чином зароблятиме сама на себе. Голови ОСББ та кербуди, збираючи кошти сплачені співвласниками за утримання будинку та прибудинкової території, зможуть використовувати їх на власний розсуд мешканців будинку. Наприклад, потрібно замінити в будинку дах. Підзбирали трохи коштів, знайшли організацію яка буде проводити всі ці ремонтні роботи і вперед. Тепер співвласники зможуть самі обрати тих, хто зробить це якісно, недорого, швидко.

 – То що ж все таки краще: створити ОСББ чи обрати кербуда?

– Звісно, що створити об’єднання співвласників. Наприклад, ОСББ, як юридична особа, має право приватизувати прибудинкову територію і використовувати її на свій власний розсуд, навіть з метою отримання прибутку. А коли в будинку є лише кербуд (призначений міською радою) і права власності на прибудинкову територію немає, міська рада, наприклад, може прийняти рішення щодо розміщення на прибудинковій території торгового кіоску.

Нагадаю, що ОСББ – має статус юридичної особи та має можливість скористатися усілякими програмами підтримки діяльності подібних об’єднань.

До цього часу закон про ОСББ передбачав, що для створення об’єднання потрібні підписи та згода майже всіх мешканців багатоповерхівки. Голови ОСББ постійно мали проблеми з тими, хто не хотів ставати членом об’єднання. На сьогодні немає понять «члени» і «не члени» ОСББ. Є створене ОСББ і всі, хто проживає у цьому будинку – входять у це об’єднання і змушені нести витрати на його утримання і збереження технічного стану. Відтепер також будь-які рішення як в об’єднаннях так і в будинках, де обрані кербуди, можуть прийматися простою більшістю (можна по кількості квартир, а можна по чисельності співвласників).

Отож, шановні володимирчани, особливо мешканці багатоквартирних будинків, маєте кілька місяців для роздумів. Можете створити ОСББ, а можете обрати кербуда. Якщо за рік часу ви не зробите ні одного ні другого, – за вас все вирішать. Але тоді не нарікайте що все робилося без вашого відома та без вашої участі.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!