У дохристиянські часи 13 грудня дівчата готували вечерю на святій воді. Потім брали миску з стравою, обгортали її рушником і йшли до воріт закликати Долю: «Доле, доле, де тя виглядати? Йди до нас вечеряти!” – примовляли, залізаючи на ворота або тин. І прислухалися: якщо озвався десь півень – це означало, що доля обізвалася, коли ж ні – значить доля не хоче чути дівочого голосу. І тоді дівчина благала: «Доле, доле, не опусти, прийди до мене, навісти!»

У християнські часи у народі день Андрія Первозванного, що припадає на 13 грудня, вважати найцікавішим з усього циклу передноворічних свят. Адже Андрій не традиційний святий, якого мало хто знав і бачив. Він залишив про себе документальні відомості, – пише “Рідна країна”.

Жінки у давнину на Андрія намагалися не пекти хліба, не шити і не прясти. Дівчата ж ворожили ще й у такий спосіб: виходили на вулицю, імітували сівбу льону чи то конопель і “волочили ниву” спідницями, примовляючи: “Я, святий Андрію, конопельки сію, дай же, Боже, знати, з ким їх буду брати!” За погодою на Андрія також стежили: ”Якщо до цього дня сніг не випав, зима мала бути теплою і малосніжною, а як з’явився — довгою і холодною”.

За церковним календарем 13 грудня вшановують апостола Андрія Первозванного та святителя Фрументія.

Іменинники 13 грудня:

Андрії

13 грудня відзначають:

День Святого Андрія Первозванного

Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничніших, найцікавіших: цього дня вгадують майбутнє, влаштовують ритуали з калитою та інші ворожіння. Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя.

 

 

Джерело: «Рідна країна»