19 грудня – День святого Миколая, захисника дітей та дорослих, які вірять у диво. Так, як пощастило Миколаєві, здається, не пощастило жодному іншому святому. Його люблять і дорослі і діти. Люблять, як диво, як казкового персонажа, котрий приносить їм в одну із зимових ночей дарунки.

Яке дитя не чекає 19 грудня – дня Святого Миколая? Та що там діти! Кожен другий дорослий теж, встаючи цього святкового дня, надіється що Миколайко і йому щось залишив під подушкою.

Щоб попередити Святого Миколая про свої бажання, малята пишуть йому листи, в яких просять його про те чого найбільше вони хочуть. Цікаво, а чи писали листи Миколаю депутати, можновладці, шоу-мени, співаки…. А якщо писали, то що ж просили? А різки знаходили під подушкою?

– Так, завжди писав, – ділиться із нами депутат Володимир-Волинської міської ради, тренер з вільної боротьби Роман Горошкевич.– Що в них було? Та звичайні побажання дитини. Просив  іграшки, які були популярні в ті часи. Різок ніколи не отримував. Миколай майже завжди приносив солодощі. Подарунки вже були пізніше, в новорічну ніч. І я догадуюсь, хто їх приносив і клав під ялинку.

 

– Ні, листи Святому Миколаю не писала ніколи… Але, пам’ятаю, що мама так казково розказувала про цього святого, що я дуже вірила в нього, – розповідає Ірина Ліщук, начальник відділу організації аналітичної роботи виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради.

– Напередодні я дивилась цілий вечір у вікно, як правило, було сніжно, і я уявляла, що Миколай вже ось-ось біля мене, а ще мама казала залишити на вікні для нього окраєць хліба. Якщо вранці він був надкушений, то Чудотіорець точно відвідував нашу оселю. Пізніше, ставши трошки старшою, підвіконня перетворювалися на “солодкий стіл” – так вже хотілося заманити Миколая вгості.

Різка завжди лежала першою, на видноті, а вже десь глибше в ліжку доводилось шукати подарунок. Віра в диво в цей святковий день так з дитинства закарбувалась, що і в дорослому житті цей день приносить приємні сюрпризи. Напевно, я і досі вірю в дива…

Самим незвичним для мене виявився подарунок, коли біля ліжка стояла трилітрова банка з морською свинкою. Я все ніяк не могла збагнути, звідки в Миколая така банка, як в мами на кухні?

– Листи, звичайно, як і кожна дитина, писав, – пригадує депутат Верховної Ради України Ігор Гузь. – А що могла просити дитина? Солодощі, ще якісь іграшки, вже й всього не пам’ятаю.

Починаючи зі школи, любив отримувати в подарунки пригодницькі та історичні книжки. Багато з яких в мене збереглося до сьогоднішнього часу. Ось про це і писав Святому Миколаю листи.

Новорічно-різдвяні свята любив проводи в дідуся з бабусею у Смідині. Та й взагалі в житті, дуже люблю це село, там завжди мені затишно і комфортно. На селі завжди сильніше відчувається дух свята. Поїздка до них і була для мене найважливішим подарунком.

Різочку під подушку? Ні, не отримував (сміється…)

– Я дуже люблю це свято. Зрештою як і всі новорічні свята. Здається, саме з них починається новорічне диво…, – розповідає Катерина Рибак, фіналістка вокального шоу “Голос країни”. – Чи писала листи Святому Миколаю? Аякже! Ще й так старанно виводила кожну буквочку, щоб він усе зрозумів, щоб не наробити помилок. Щоразу не могла зосередитися на тому, що саме слід просити в Святого. Хотілося і того, і того… Проте, в листах я завжди просила здоров’я та благополуччя для своїх рідних. А далі згадувала і про ляльки, іграшки, книги… Ну, традиційно, солодощі.

Різку? Ні, не отримувала…Хоча, мама і мені і братові частенько нагадувала напередодні свята про те, що слід себе вести так, щоб 19 грудня вранці не витирати сльози, тримаючи в руках різочку. Тоді як решта діток будуть тішитися солодощами та подарунками.

– Ніколи не писав листи Святому Миколаю, – дилиться із нами Андрій Кравченко – ведучий, танцівник, а віднедавна ще й помічник головної ревізорши країни Ольги Фреймут.

– Різку ніколи не отримував, бо, напевно, гарно себе поводив. А одного святкового ранку отримав від Миколая спальний мішок. Був дещо здивований, бо не любив ходити у походи, а відтак і не зрозумів навіщо він мені був потрібен. А одного разу мені подарували DVD-плеєр. І в той самий день мій дядько його зламав. Було дуже шкода.

Нині я хочу щоб Святий Миколай приніс нам усім миру та спокою, а ще бажаю всім не втомлюватися бути самим собою!

– Листи Миколаю писав. І то по кілька разів, – пригадує депутат Володимир-Волинської міської ради, засновник Володимир-Волинської ліги КВН Максим Клим’юк. – Один пишу – зіпсую… Беру наступний чистий аркуш і знову до роботи. Так старався, що часом про уроки забував. Все боявся щось пропустити в тих листах. І просив не тільки для себе, а й для мами, для бабусі, дідуся, рідних, друзів… А потім чекав. Напередодні свята раніше лягав спати і все прислухався, коли ж він вже прийде, той Святий Миколай. Не витримував довго, засипав… А зранку, ледь очі відкривав і вже під подушкою шукав подарунки. Знаходив і все…Свято починалося. Мені Миколайко здебільшого приносив солодощі та іграшки, пізніше – книги.

Нині листи вже пишуть мої донечки (менша ще не вміє, за неї старша старається). Я спостерігаю за ними і прошу одного, аби Святий Миколай приніс нам усім в тобрині мир та спокій.

Різка? Була одного разу. Скажу чесно: розпереживався страшно… А мені потім кажуть: ти погано подивився, глянь краще. Дивлюся під подушку – там дійсно подарунок. Я тоді зрозумів, що бабуся не жартувала, коли перед святом усе приказувала: будь слухняний, а то різку отримаєш…

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!