22 грудня – цей день в історії

День енергетика

1

Вчені фізики стверджують, що електричний струм не має маси або ваги, вірніше, ця маса є мізерно малою. Однако ж електрика є потоком заряджених частинок – електронів, кожен з яких має свою певну масу і вагу, і рухаються вони зі швидкістю, близькою до швидкості світла, точніше в межах 50-99% від неї. З огляду на цей факт, можна зрозуміти рекомендації електриків, що зовсім не варто ставати на шляху цього потоку, якщо ви не є деталлю будь-якого електроприладу.
Символічно, що свято співпадає з найкоротшим днем і найдовшою ніччю в році, коли робота енергетиків найбільш помітна.
Україна завжди посідала значне місце в сфері розвитку та управління паливно-енергетичним сектором. На території країни розроблялися і впроваджувалися новітні досягнення в цій галузі. Ось деякі віхи становлення і розвитку електроенергетики в Україні.
1878 р. – вперше в Києві встановлена електрична машина і 4 дугових електричних ліхтаря.
1890 р. – пуск перших електростанцій в Україні (Київ, Костянтинівка, Катеринослав, Львів)
1913 р. – потужність електростанцій України становила 304,3 тис.кВт.
1920 р. – ухвалення плану ГОЕЛРО, що передбачав будівництво 4 теплових електростанцій у Донбасі і Дніпрогесу.
1935 р. – створення Донбаської, Дніпровської та Харківської енергетичних систем.
1961 р. – збудовано першу в Україні ЛЕП-330 кВ Кременчук-Черкаси-Київ.
1962 р. – створено Міністерство енергетики і електрифікації України. Побудована перша в світі лінія електропередачі постійного струму Волгоград-Донбас з напругою 800 кВ і завдовжки 473 км.
1965 р. – в Україні працює близько 1600 малих ГЕС. Сформована цілісна енергетична система України.
1970 р. – введена в дію перша в СРСР Київська гідроакумулююча електростанція потужністю 225 МВт.
1975 р. – завершено будівництво каскаду Дніпровських гідроелектростанцій. Розпочато спорудження Південно Українського енергетичного комплексу у складі АЕС, ГЕС, ГАЕС.
1991 р. – загальна довжина електромереж України перевищила 1 млн.км.
1993 р. – Указом Президента України № 522/93 встановлено День енергетика.
1995 р. – завершено спорудження найбільшої в Європі Запорізької АЕС потужністю 6 млн.кВт.
1997 р. – прийнятий Закон України «Про електроенергетику».
2000 р. – створено Міністерство палива і енергетики України.
Україна пишається минулим своєї енергетики та впевнена у своїх енергетичних перспективах.
Професійне свято енергетиків має давні і славні традиції, які добре закріпилися як в чисто професійному середовищі, так і в супутніх галузях, не пов’язаних безпосередньо з підтримкою і розвитком генеруючих потужностей. Це не дивно, адже від злагодженої роботи наших енергетиків залежить не тільки все виробництво і вся промисловість, але і наша економіка в цілому. Зауважимо, що до складу кожного серйозного підприємства або виробництва входять спеціалізовані відділи, які займаються питаннями організації і контролю енергозабезпечення, це в свою чергу дозволяє проводити більш тісну співпрацю безпосередньо з профільними енергетиками, вчасно реагувати на зміну попиту, забезпечувати надійність і цілісність всієї державної енергосистеми. Важливість і необхідність такої тісної співпраці підтверджена часом і практикою.
У культурну традицію святкування Дня енергетиків,  увійшло ще у другій половині минулого століття. Перші повідомлення про це професійне свято можна дізнатися вже з Указу Президії Верховної Ради Радянського Союзу від 23-го травня 1966-го року. Дата, до якої пропонувалося приєднати відзначення цього Дня, нерозривно пов’язувалася з датою прийняття знаменитого і доленосного для всієї країни Державного плану електрифікації Росії, під назвою «ГОЕЛРО», який був затверджений на VIII-му Всеросійському з’їзді Рад у 1920-му році. Пізніше дату святкування Дня енергетиків хотіли прив’язати до третьої неділі грудня, що випливає з Указів Президії Верховної Ради СРСР № 3018-Х від 1-го жовтня 1980-го року і № 9724-XI від 1-го листопада 1988-го року, проте ця ініціатива прижилася лише частково. Зараз в Російській Федерації офіційно цей День за колишньою традицією відзначається 22-го грудня. Після розпаду Радянського Союзу більшість новоутворених незалежних держав, враховуючи важливість добрих традицій зберегли в своїх календарях це чудове свято. Так, в суверенній Україні професійне свято День енергетика був додатково затверджений Указом № 522/93 Президента України від 12-го листопада 1993-го року і щорічно відзначається також 22-го грудня.
Цікаво, що свій професійний святковий день енергетики відзначають взимку під час найкоротших світлових днів у річному циклі. На наш погляд це додатково підкреслює важливість продуманої і надійної роботи цієї ключової для всієї економіки галузі народного господарства.
У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших енергетиків і бажаємо їм світлого і надійного здоров’я, успіхів на виробництві, радості і виконання всіх їхніх теплих надій! Ви заряджаєте енергією кожне наше свято, нехай і ваш професійний день буде наповнений світлом, теплом і енергією наших щирих привітань! Хай буде світло!
Не забувайте, що при роботі з електрикою необхідно дотримуватися елементарних правил техніки безпеки: дерев’яні, гумові і керамічні об’єкти є хорошими ізоляторами, одним з кращих ізоляторів є чистий каучук, але небезпечна в струмі не напруга, а його сила, що вимірюється в амперах. У певних умовах навіть батарейка у 12-вольтів може завдати серйозної шкоди або навіть викликати смерть!

День працівників дипломатичної служби України

2

22 грудня в Україні щорічно відзначається День працівників дипломатичної служби, встановлений Указом Президента від 21.11.05 № 1639/2005. (Цього дня в 1917 році Урядом Української Народної Республіки був створений Генеральний секретаріат міжнародних справ).
Зовнішньополітична служба України має давні традиції, засновані, перш за все, на дипломатичному досвіді Київської Русі, яка підтримувала активні відносини з Візантією, Святим Престолом, Німецькою імперією, Польщею, Угорщиною, Францією, скандинавськими державами.
Особливо розгалуженими і динамічними зовнішні відносини стали в часи правління князя Ярослава Мудрого (1019-1054).
Після розпаду стародавньої держави просування української дипломатії стало особливо помітним в Козацький період.
У 1594 році Січ вперше за свою історію стає повноправним учасником міжнародної коаліції, уклавши договір зі «Священною лігою» про спільну боротьбу проти Османської імперії.
Істотно розширюються міжнародні контакти козацтва з приходом гетьмана Богдана Хмельницького.
Після Хмельницького великий внесок у розвиток української дипломатії зробили гетьмани Іван Виговський, Іван Мазепа і Пилип Орлик.
Наступний шанс у української дипломатії з’явиться тільки через два століття …
Створення і становлення Міністерства закордонних справ України як повноцінної державної структури пов’язане зі створенням в 1917 році Української Народної Республіки.
22 грудня 1917 року на засіданні Уряду УНР був схвалений «Законопроект про створення Генерального секретаріату міжнародних справ».
З приходом до влади 28 квітня 1918 року гетьмана Української держави Павла Скоропадського український уряд продовжив розбудову національної зовнішньополітичної служби.
Із створенням Другого республіканського уряду (Директорії), сформованого в грудні 1918 року, дипломатичні контакти попередніх українських урядів були значною мірою збережені і розширені.
Невід’ємною сторінкою в історію української дипломатії увійшла зовнішньополітична діяльність Західно-Української Народної Республіки.
Одночасно вже починаючи з липня 1917 р. відбувалося формування державних структур Радянської України.
Кардинально ситуація змінилася після утворення в грудні 1922 року Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Всі зовнішньополітичні, економічні, торговельні зв’язки України невдовзі перейшли у підпорядкування союзного центру, а УРСР була позбавлена права на власну зовнішньополітичну діяльність.
1 лютого 1944 року сесія Верховної Ради СРСР прийняла Закон «Про надання союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх відносин та про перетворення у зв’язку з цим Народного Комісаріату Закордонних Справ із загальносоюзного в союзно-республіканський народний комісаріат». Цим актом після двадцятирічної перерви були формально поновлені права союзних республік у сфері зовнішньополітичної діяльності.
Міжнародна діяльність України в 1944-1990 роках була в основному зорієнтована на участь в роботі Організації Об’єднаних Націй (ООН).
Новий історичний етап у розвитку української дипломатії розпочався 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
Після прийняття Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року перед Міністерством закордонних справ постали нові завдання, пов’язані з визнанням України міжнародним співтовариством, встановленням дипломатичних відносин, створенням ефективної мережі власних дипломатичних і консульських представництв, перебудовою повноцінних двосторонніх відносин із зарубіжними країнами, придбанням членства і ствердженням у провідних міжнародних організаціях.
Досягнення позитивних результатів на цих ділянках, а також закладення основних концептуальних принципів зовнішньої політики України є головним досягненням української дипломатії за роки незалежності.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!