Ось майже і підійшов до завершення  рік, рік Півня.  Традиційно, перед порогом Нового року  більшість видань підводять підсумки, розділяючи їх на  відповідні номінації. Подальша агресія на Сході України, акції протесту прихильників Саакашвілі, підняття пенсій, вибори Трампа та Макрона, нашестя біженців до Європи, випробування ядерної зброї КНДР, землетруси та повені, терористичні акти, організовані ІДІЛ –  відомі події, якими жила цього року Україна та світ.

Хоч і не такі гучні, як вищевказані, але все ж свої події відбувались і у Володимирі-Волинському протягом усього року. Місто і район жили, розбудовувались, перемагали у спортивних та інших змаганнях, вирішували проблеми соціального спрямування та продовжували нарощувати децентралізацію влади, а також, як не крути, мали і мають проблеми, які намагаються розв’язувати.

«Володимир Медіа» вирішило підсумувати  та висвітлити найбільш знакові події Володимирщини, подавши їх за  декількома номінаціями.

Головні події року:

  24 травня Президент України Петро Порошенко з робочим візитом відвідав Волинь. Це – перший візит  Глави  держави після його обрання на високий пост. В рамках візиту Петро Порошенко перерізав традиційну стрічку на відкритті  насіннєвого заводу у селі П’ятидні. Попри посилену охорону, яка приземлилася двома  гелікоптерами, багато хто із присутніх не лише зумів потиснути гаранту руку, а й зробити фото на пам’ять.

  Повернення зі Сходу військовослужбовців героїчної 14-ої ОМБР .  Напередодні цього свята, у переддень  Дня Збройних Сил України, вручалися відзнаки Президента військовослужбовцям, капеланам та волонтерам.

       Вперше на Волині у межах міста цього року відбувся фестиваль «Княжий», який зібрав близько десяти тисяч гостей. Проведення фестивалю стало можливим завдяки ініціативі Фонду Ігоря Гузя «Прибужжя». Захід покликаний популяризували славетне волинське місто та його унікальні історико-культурні пам’ятки, підвищити туристичну привабливість міста, відтворити атмосферу середньовіччя та загалом відчути дух Княжої доби в славетному Володимирі. Оскільки дводенне дійство відбулося на славу, організатори вирішили провести його і у наступному році.

Розіграш року

Інформація  про приїзд Ольги Фреймут поставила на вуха все місто. Ще звечора новина розлетілася по всьому Володимирі, і змусила працівників чи не усіх громадських закладів взятися за ганчірку та швабру. Подейкують, навіть вночі милися вікна, підлога та виганялись павуки з усіх закутків. А хто не встиг цього зробити, просто закривав двері і робив вихідний. Останнє стосувалось деяких закладів громадського харчування. Ведучу “ловили” у школах і дитячих садочках, журналісти ледь встигали не тільки слідкувати “за її переміщенням”, а й намагалися сфотографувати. Однак, тендітна телевізійна білявка була невловима. Ближче до вечора стало відомо, що вона навіть не виїжджала з Києва. Усі полегшено зітхнули, і … “подякували” невідомому автору розіграшу за чисті вікна, підлогу  та закутки без павутиння. А ще за інтригу, яка тримала усіх в тонусі.

Кримінал року

 Вбивство 25-річного військовослужбовця 14-ої ОМБР, уродженця Турійського району.  Нанесення побоїв, несумісними із життям, здійснив  військовослужбовець  тої ж бригади із Львівщини.

 17 травня двоє невідомих осіб чоловічої та жіночої статі, які  представилися працівниками соціальної служби, під виглядом оформлення соціальної допомоги та обміну валюти, у 90-річного   володимирчанина   видурили   23 тисячі доларів та 11 тисяч євро (близько мільйна гривень).

 Абсурд  року

  Капітальний ремонт вулиці Ковельської приватною фірмою «Аміла»  із Турійщини.  Мало того, що ремонт  затягнувся на півроку,  технологія вкладання асфальту не витримувала не лише критики міської влади та громади, а й Служби автомобільних доріг області. Внаслідок чого «Амілі»  доводилося  по декілька разів зривати асфальтне покриття та наново його укадати.

Проекти року 

        Прийняття   бюджету громадських ініціатив, в рамках якого було подано на розгляд громади міста  24 різнопланові за спрямуванням та бюджетом проекти. За результатами голосування перемогу у  категорії «великі проекти» здобули “Спортивний майданчик на території Володимир-Волинської гімназії ім. Цинкаловського” та “Створення сучасного кабінету ЛФК для хворих на базі Володимир-Волинського ТМО”.

     Міський та районний проекти  «Битва талантів», засновниками яких стали Максим Климюк та Ярослав Кондисюк, зібрав на сценах міста та району місцеві таланти, вікова категорія яких – необмежена. Головний приз у місті дістався Сергію Ляшенко, хлопцеві, який самотужки освоїв унікальний інструмент – дудук. Перемога у конкурсі дала йому змогу здійснити мрію – побувати у Єревані, на батьківщині дудука, познайомитися з його творцями та відвідати цікаві місця.

Довгобуд року

     Звісно, пальма першості все ж таки присуджується  44-х квартирному будинку для військових. Усі сподівання, що військове відомство прикладе максимум зусиль задля його завершення, лопнули як мильні бульбашки. Усі можливі дати відкриття, починаючи від 14 жовтня, перенесені на першу половину 2018 року.

Обличчя року

  Ним став віце-канцлер Володимир-Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, член громадської організації «Військові капелани Волині» Ігор Бігун, котрому напередодні Дня Збройних син України та Дня заснування 14-ої ОМБР вручено відзнаку Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції». Торік у рамках загальнонаціональної програми «Люди XXI століття» на щорічній церемонії  “Людина року-2016” священик отримав премію у номінації “Герой року”.

Інвестори року – житлові комплекси

 ЖК «Аристократ» та ЖК «Яровиця» по праву займають чільне місце у цьому списку. Дві стильні сучасні новобудови, одна з яких – у центрі міста, інша – на вулиці Луцькій  швидкими темпами зростають вгору. У наступному році планується їх здача в експлуатацію. Охочих мешкати у цих елітних помешканнях є чимало, то ж недарма, що більшість квартир уже викуплені майбутніми власниками.

Визнання року

    Ця номінація без сумніву надається відомому володимирчанину Анатолію Бойко, котрому нещодавно було присвоєно Почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України». Окрім того, його ім’я занесено до Національного реєстру рекордів України  як автора найбільшої колекції експонатів з яєчної шкарлупи, оздобленої металом.

Ганьба року

Як не прикро визнавати, але у цю номінацію потрапило  наше стародавнє місто після того, як на всю Україну показали сюжет про контрабанду. Журналісти телеканалу «Один плюс один» провели власне журналістське розслідування про незаконні заробітки волинян, і на всю країну висвітлили  схему, за якою вони відбуваються. За їхнею версією, у ній замішані як пересічні громадяни, так і посадовці разом з митниками та прикордонниками. І хоча після такого розголосу нічого не змінилося, все ж Володимир неофіційно набув статусу контрабандної столиці Україні.

«Депутати» року

   Це «почесне» звання отримують депутати обласної ради Костянтин Зінкевич та Олексій Панасюк. У той час, коли усі волинські народні обранці та політики разом із лікарями відстоювали госпітальні округи, ці двоє депутатів навіть пальцем не пошевелили задля того, щоб госпітальний округ розташовувався на території міста, де вони проживають, і громада якого їх обирала задля відстоювання її інтересів.  І це при тому, що у Володимирі дислокується військова частина й проходить міжнародна траса, на якій нерідко трапляються ДТП. Натомість, перевагу надавали лікарняному закладу у сусідньому Нововолинську, оскільки, за їхніми словами, там краще медичне оснащення. Ну що ж, легше всього перетворити місцеве медичне об’єднання, у якому лікуються не тільки мешканці міста, а й району, на малопрофільну лікарню, ніж подумати над її оснащенням.

Приємні події року

 18 квітня у місті урочисто відкрили оновлений перший на західній території України міськрайонний Центр надання адміністративних послуг, який оснащено найсучаснішими системами електронної черги, документообігу, телефонії, камерами відеоспостереження, системою безпеки. Окрім того, на ремонт та його  модернізацію було виділено більше мільйона гривень європейських коштів та півмільйона гривень – з міського бюджету. Ще півтора мільйона з міського бюджету пішло на перекриття даху приміщення та ремонт другого поверху.

    22-23 січня 2017 року, Синод УПЦ КП, що відбувся у Києві, прийняв рішення утворити у складі Української Православної Церкви Київського Патріархату Володимир-Волинську єпархію. До неї увійшли Володимир-Волинський, Іваничівський, Локачинський, Любомльський, Турійський та Шацький райони. Осередком єпархії стало княже місто Володимир-Волинський, де, поруч із кафедральним собором Різдва Христового, розмістилося єпархіальне управління. Очолив нову єпархію єпископ Матфей (Шевчук), який до цього виконував обов’язки вікарія Волинської єпархії.

  24 травня розпочав роботу новий насіннєвий завод ТЗоВ «П’ятидні». На відкриття особисто завітав Президент України Петро Порошенко. На заводі працює  більше чотирьох сотень працівників із середньомісячною зарплатою 6800 гривень. Загальна вартість об’єкту близько 92 мільйона гривень. За годину  підприємство випускає 10 тонн будь-якого насіння, і може покрити всю область й значну частину західного регіону.

«Родзинки» року

  Про  них неодноразово писало наше видання, однак вони не тільки ніде не поділись, а й надалі «прикрашають» Володимир. Більше того, продовжують рости як гриби після дощу. Це – гральні автомати, які під виглядом «Української національної лотереї» досить розташувались через кожних п’ятсот метрів і продовжують спустошувати гаманці довірливих клієнтів. Ще одна  «родзинка» не залишається поза увагою містян та гостей Володимира, оскільки знаходиться  у самісінькому центрі. Мова йде про приміщенні громадської вбиральні, за яку триває судова тяганина між її колишніми та теперішніми власниками. Своїм зовнішнім виглядом вона не тільки псує благоустрій, а й створює негативний імідж міста перед його гостями, бо розташована перед готелем.

Проблема року

Вічна проблема, яку так і не вдалося розв’язати – безкінечні черги на кордоні. І що тільки не робилось, щоб хоч якось врегулювати ситуацію: створювались формування з громадських активістів, контролювали чергу поліцейські, оскільки з прикордонників зняли ці повноваження, однак питання так і залишається невирішеним. Насамкінець, так і хочеться сказати: «Черги були, є і будуть допоки буде жити контрабанда». Бо якби метою українців був туризм або шопінг, цього б бардачелли не було б.

 Фантомні проекти року

До них можна віднести той же фонтан, за який довгий час велася мова, відбувались обговорення у соцмережах, але окраси міста так ніхто і не побачив. Те ж саме стосується популяризації нашого міста. Ця тема активно підіймалась одним із депутатів, котрий збирав круглий стіл у виконкомі,  і хотів перетворити Володимир на другий Львів, але на цьому все  затихло. До сих пір так і не має ні маршруту, за яким би можна було організовувати екскурсії для гостей міста, не має і чіткого плану, як зробити наше місто відомим. Хоча нам є що показати, і чим похвалитися. Та не має головного – бажання.

Видання зібрало головні, на його думку, підсумки року. Хоча у місті та районі відбулось чимало подій, як хороших, так і навпаки. Та якби там не було, не можна сказати, що громада байдуже реагує на них. Завдяки активним громадянам у Володимирі відбуваються позитивні зміни, створюються нові організації, запроваджуються цікаві проекти… Місто багате на ініціативних та креативних людей, хоча не усі мають змогу реалізовувати свої задуми.  І взагалі у нас є все: і своя “леді Гага”, і лавка кохання, яка чомусь не усім сподобалась, і креативна лавка, і багато дитячих майданчиків, і 16 відремонтованих вулиць, і велодоріжка, і Європа під боком. Володимир живе повноцінним життям. А проблеми… Вони завжди були, є і будуть, як і у кожній родині. І лише спільним и зусиллями їх вдасться розв’язати.

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!