«Володимир Медіа» незабаром виповниться два роки. У порівнянні з іншими засобами масової інформації міста, воно – наймолодше. Але досить впевнено стоїть на ногах і вільно почуває себе в інформаційному просторі. Видання намагається оперативно і достовірно подавати інформацію, що стосується міста, району, а також Волині та України. Комусь вона подобається, хтось критикує та вказує на недоліки, які, на його думку є, дехто щиро ділиться інформацією, яку згодом розміщуємо на сторінках “Володимир Медіа”. Журналісти  прислуховуються до  думок читачів, яких до речі, з кожним днем стає більше, аналізують їх та  враховують у подальшій роботі.  Однак є читачі, які просто  без усіляких доказів та конкретики люблять пускати пшики на адресу видання.

Такий собі передноворічний пшик випустив депутат обласної ради Костянтин Зінкевич у соцмережах. Розповівши байку про те, як «Володимир Медіа» стала правонаступницею газети «Рідне місто», яка випускалась кілька років тому у місті. Не дуже закамуфльовано, натякає на себе, як борця за європейські цінності та захисника людської гідності.

Так отож, шановний депутате, перед тим, як випускати чергові пшики, до речі, не тільки на адресу «ВолодимирМедіа», а й інших місцевих видань, а також людей, спершу потрібно володіти достовірною інформацією, у даному випадку, хоча б про те ж правонаступництво, яке геть не пов’язане з друкованим виданням минулих років. А потім варто звернути увагу на себе і поставити собі питання: хто ви? Депутат? Тоді напишіть, а краще публічно прозвітуйте перед громадою, яка вас обирала, про свою депутатську діяльність, як це роблять ваші колеги. Що ви зробили для міста та людей, котрі в ньому живуть? Бо наприкінці року пригадується тільки те, як захищали Нововолинську лікарню, замість того, щоб відстояти Володимир-Волинську, де щороку проходить обстеження та лікування тисячі людей. Волонтер? Тоді нагадайте, скільки власних коштів витратили на підтримку армії, і чим саме допомогли їй? Вже ніхто не говорить про людські, за які теж ніхто не бачив звіту. Скільки машин було передано у зону АТО, а скільки просто проїхало повз кордон? І скільки разів їздили на передову, і чому, як справжній офіцер, не поповнили ряди ЗСУ, як це зробив у свій час Роман Мартинюк. Це був би справжній чоловічий вчинок, і тоді б ви мали повне право осуджувати інших. Дивує ще один факт, одні люди збідніли за час війни, а деякі волонтери – навпаки нажили статки і роз’їжджають на дорогих іномарках. Одну таку «помічницю-визволительку» вдалося вивести на чисту воду. Збіг обставин? Не віриться.

В результаті, з депутатством не склалося. Так, просто сидимо і дихаємо повітрям на сесіях в обласному центрі. Довіру від громади втратили. Волонтерство закінчується, оскільки матеріально-технічна база ЗСУ значно покращилась. І хоча військових й надалі продовжують підтримувати волонтери, роблять це ті, хто щиро допомагає, а не задля піару і картинки у соцмережах. Бо самі бійці зізнаються, таких піарщиків швидко відсилають разом із допомогою звідки приїхали. У скриньки вже ніхто грошей не кидає, хоча деякі ще стоять у магазинах. Один-два рази в рік кашу поварити у парку – теж далеко не заїдеш на цьому. Тож залишається одне: розповідати байки про тих, до яких не дотягнулись, і напевно, вже ніколи не дотягнетесь. А ще  дивитися, як хтось будує дитячі майданчики, влаштовує масштабні фестивалі, прокладає новий асфальт, відкриває нове підприємство, проводить водогін на вулицю, де його ніколи не було, встановлює нове обладнання у лікарні чи новий контейнер для сміття біля будинку, і самому палець об палець не вдарити, щоб хоч щось корисного зробити для того міста, у якому живете ви і ваша родина, і яке хотіли перетворити на другий Львів.

Час вже розставляє все на свої місця, і люди починають розуміти, хто є хто. Хто стояв на Майдані за цінності, а хто перед камерами задля дешевого піару. Хто підтримував армію, віддаючи останнє, а хто наживався на чужій біді.

Насамкінець, видання «Володимир Медіа» дякує вам за увагу, пане депутате, яку ви приділяєте йому, вітає вас з Новим роком, і щиро бажає заслуженого визнання, на яке заслуговуєте. Бо одне, яке, за чутками, обійшлося вам у 10 тисяч гривень, вже маєте. Є сподівання, що воно не останнє, і нехай їх буде якнайбільше у вашому житті. І не звертайте уваги на  “ригів”, які не дають вам спокою. Бо судячи з відсутності їхніх дописів на вашу адресу, вони про вас не думають. Живіть власним життям, працюйте для громади, яка вас обрала, і робіть це щиро, а не для піару. І якщо вже так кортить очистити Україну від них, почніть “зверху”. Бо засновники цієї політичної сили,  насамперед, знаходяться у керма держави.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!