Після презентації проектів реконструкції центральної частини міста  громадськість досить активно підключилась до обговорень, особливо це помітно у соцмережах. Одні виступають за оновлення площі та скверу, інші – проти. Пояснення теж у кожного свої. Зрештою, це й передбачалось, бо скільки людей – стільки  думок. Та якщо говорити окремо за площу, яка межує не тільки з житловими будинками, готелем, міською радою, Будинком культури та КМЦ,  ніяк не можна оминути СТ “Володимир-Волинський”, відомого серед жителів як госпрозрахунковий ринок, який є невід’ємною частиною центру. А коли зайти всередину, то сміливо можна додати, – і ганьбою теж.

Те, у якому стані він знаходиться – інакше назвати не можна. Одні двері чого  варті, які не тільки покалічити можуть, а й прибити. А щоб було видно, у який бік штовхати – великими буквами на білому папері написали. Важко  уявити, як всередину потрапити людям з обмеженими можливостями. Бо коли двері відчинити ще зможуть, то для того, щоб поріг переїхати візком – потрібна стороння допомога.

Інша родзинка ринку – вбиральня. Це – справжній жах за 2 гривні, який знаходиться між продуктовими рядами. Про яку санітарію тут можна говорити? І люди купують ті продукти, хоч більшість зберігається у морозильних камерах. До речі, платять за те, щоб справити нужду, навіть ті, хто працює на ринку, чи то підприємець, чи найманий робітник. Не дивлячись на те, що податку, зі слів деяких підприємців, щомісяця сплачується по 1000 гривень за місце. А таких платників – біля двохсот. Не важко підрахувати, яка сума набігає. За такі гроші та вбиральня золота має бути  і безкоштовна хоча б для працівників ринку. А якщо брати до уваги її відсутність у центрі, то й для інших людей. Натомість нею тхне не тільки лайном, а й минулим сторіччям. Як і від самого базару, який на сьогодні повинен відповідати європейським стандартам, отримуючи такий прибуток. А поки їм починає відповідати нові бруківка, яка вкладається біля нього.

Не заглиблюючись у деталі ковбасно-рибно-м’ясних відділів, де літом не має чим дихати, одразу перейдемо на вулицю. Не важливо з якого боку, бо каламбур всюди. Контейнери з продуктами змішались з одягом та іншими видами продовольчих товарів, утім числі й секонд-хендом, який вивішують на вулиці. Про торгівлю на землі й годі казати. А навесні ще й живність додається. Поки що це курчата і качата з кролями. Якщо так далі піде, то незабаром і поросят будуть везти. Бо у Володимирі вже «свинячого» базару не має. Для порівняння можна вказати ринок у Нововолинську, де хоч і не все ідеально, але «борщ окремо, мухи теж».

Зовсім інша картина спостерігається на «УСВ» ринку. Якщо хтось пам’ятає, на початку там були дерев’яні стелажи, які згодом замінили на павільйони. Комусь із підприємців навіть довелось піти, бо не кожному по кишені такі зміни. Але тим не менше ринок не занепав, а навпаки – працює і розбудовується. Це говорить про те, що власник дбає за нього.

Про «бліндажі» на речовому ринку, що на автостанції годі й казати, як і про невиконані обіцянки його директора, який ще у березні минулого року на нараді з керівниками ринків обіцяв демонтувати арку при вході і пофарбувати фасад торгівельних павільйонів. Однак й досі ці обіцянки залишаються невиконаними. Чесно кажучи, навіть такі заходи по благоустрою не врятують ситуацію. Її врятує лише знесення і будівництво сучасних павільйонів. Наприклад, таких, як на «УСВ» ринку, де, купуючи одяг, можна приміряти його у приміщенні, а не за закритою шторою на вулиці. Добре, коли це тепла пора, а коли холодно? Та й контейнери розміщені таким чином, що коли падає дощ, покупцям потрібно перебіжками ходити між рядами, щоб не намокнути. І продавцям теж непереливки доводиться, простоявши півдня на морозі чи у холодну погоду навіть влітку, доводиться лопотіти в аптеку за ліками.

У місті ще є один ринок біля третьої одинадцятирічки. Він хоча й маленький, але користується популярністю серед містян. Щодо його благоустрою, – не вистачає лише накриття місць, де торгують городиною. Бо інша торгівля відбувається у павільйонах.

Почавши з однієї теми, вийшов такий собі екскурс по ринках.  Насамкінець, хочеться додати: збираючись реставрувати центральну частину Володимира, варто змусити власника або власників (за інсайдерською інформацією госпрозрахунковим ринком володіє не одна людина) навести лад у своєму господарстві. Тим більше, що мають за що це зробити. З речовим теж потрібно щось думати, бо він справляє перше враження для гостей, які приїздять автобусами. Не личить княжому місту мати не княжий вигляд. Та ще й у самісінькому центрі.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!