За два дні – Поминальна неділя. Дуже добре, що влада потурбувалася про додаткові маршрути на Федорівське кладовище у цей день. Хоча можу уявити, як буде народ з кошиками і квітами лізти один одному на голову у маршрутці №9 аб 13-ці. №№21 і 8 теж будуть переповнені. Але то ж ОДИН день. Можна і потерпіти. До наступного року.
У мене після сьогоднішньої поїздки виникло інше питання. Хоча минулого року я вже його порушувала. Справа утім, що напередодні Провідної неділі люди щодня їздять на могили рідних, щоб привести їх у порядок. Зважаючи на те, як у той бік дуже рідко курсує транспорт, цікавить, чому не можна пустити ці рейси хоча б з четверга? 
Тепер про сьогоднішю поїздку, яка стала приводом до написання блогу. Півгодини стояла на зупинці біля пошти з сапкою в руках і двома банками фарби. Зі мною чекала на автобус мама подруги з дітлахами, яких мусила з собою тягнути на цвинтар, бо нема де подіти через карантин. А там хоча б води принесуть, поки та буде поратись на могилі. Донька на роботі. Коли ж подивилась на розклад, зрозуміла, треба йти в центр, бо автобус буде не скоро. Звідти є шанс швидше дістатися іншими рейсами. Незабаром ще одна жінка, яка стояла неподалік, і якій набридо чекати, теж склала мені компанію. Біля ринку з нею простояли ще хвилин 15, поки не підійшла знайома. Тоді я запропонувала взяти таксі. До нашого гурту пристала ще одна жіночка. Так, скинувшись 50 гривень на поїздку, доїхали до цвинтара. По дорозі водій поділився, що протягом останніх двох годин – це шостий маршрут у бік кладовища. І це тільки у нього. Бо колеги теж возять. Люди обурюються, що доводиться довго чекати на автобус, а у дев’ятку взагалі не влізти. Добираються “додатковими рейсами” Устилуг -Володимир-Волинський та Устилуг-Хотячів. А якщо врахувати, що багато хто їде з такими ж іструментами, як я: сапка, фарба та інше, можу уявити, що робиться в переповнених маршрутках. Це ми, жінки, які ще не на пенсії, можуть дозволити собі віддати по двадцятці, щоб не псувати нерви у довгому очікуванні. І то це для нас  не є дешево. А на зупинці стояли бабці, які виживають на той мізер, що залишається після оплати комунальних послуг та ліків, спершись на ті ж сапки, і чекали, коли хоч що-небудь приїде, щоб доїхати на цвинтар.
Повертались  теж на таксі, бо до вечора чекати транспорт не було ні бажання,  ні нервів. Добре, що Поминальна неділя один раз на рік. Але тут варто подумати над тим, як людям хоча б тих кілька днів, коли треба прибирати на могилах, добиратися до кладовища? Адже наводити лад там їздять цілий тиждень. Не кожен має машину, і на таксі не наїздишся.

На зустрічі з перевізниками під час обговорення  питання здорожчання вартості проїзду  йшлося про те, що  рейси у бік Устилузької – невигідні, бо  порожніми катаються. Переконана, що у такий тиждень, порожніми їздити не будуть. Та й не безкоштовно. 

Жанна БІЛОЦЬКА

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!