Цитати заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського щодо недоцільності викоаристання коштів на лікування онкохворих вкрай обурила громадськість. Однак на  своїй сторінці Уляна Супрну заперечила сказане, зауваживши, що слова які активно тиражуються в інформпросторі, вирвані з загального контексту виступу. Про це вона на написала на своїй сторінці у Фейсбук.

“Перше, що слід зазначити для повного розуміння сказаного. Рахункова палата провела аудит програми “Лікування громадян України за кордоном” в якому звітували, що смертність учасників програми свідчить про неефективне використання державних коштів. Тому у своєму виступі Лінчевський давав відповідь на те, чому програма НЕ є неефективною.

Окрім того, сьогодні бюджет програми по лікуванню за кордоном є найбільшим за всю історію її існування. Зокрема за останні два роки відправлено на лікування в півтора раза більше пацієнтів, ніж за попередні 6 років сукупно! Перебування пацієнтів у черзі скоротилось з року до місяців, іноді тижнів. Формується мережа перевірених і надійних світових клінік-партнерів, з якими йде системна співпраця. Шанс на подовження життя отримують більше 75% пацієнтів.

Проте те, що намагався донести Олександр та те, що зараз є позицією МОЗ України – програма не вирішує питання допомоги всім пацієнтам.

87% людей, які подаються на неї, потребують трансплантації органів та кісткового мозку. Їм потрібне лікування в закордонних клініках, бо в українських лікарів немає експертизи, щоб робити такі операції. Проблема навіть не в обладнанні, в нас їх просто не вміють робити. Саме тому на програму Лікування за кордоном йдуть мільйони державних грошей – на ці кошти ми могли б рятувати значно більше життів, якби їм могли надавати таку саму допомогу в Україні. Саме про це був виступ Олександра.

Хочу навести приклад цитати. Шкода, що ці слова не потрапили в заголовки:

“Ми даємо шанс людині пожити ще трішки, пожити довше”

“75% пацієнтів прожили 1 рік, 2 роки, 3 роки, 5 років. Дійсно, хто живе довше, хтось менше, в окремих випадках. Знову таки, це питання не має красивого рішення”

“Скільки трансплантацій від неродинного донора зроблено в Україні? Нуль. Ми не можемо плутати і підміняти поняття. 100 трансплантацій аутологічних в Київському центрі, в Інституті раку, в Охматдиті. Це не є трансплантація кісткового мозку від неродинного донора. Українські лікарі ніколи цього не робили. Вони не мають такого досвіду. Невже закон, наказ або якийсь інший папір змусить їх, умотивує їх, або навчить їх? Ні! Це проблема велика освітня. Ми, як Уряд, як держава, маємо вирішити – ми направляємо кошти на лікування за кордон чи на навчання наших лікарів за кордоном? Ми цей мільярд вкладемо в порятунок тих хто зараз помре чи в порятунок тих, хто потребуватиме такого лікування через 5 років, коли ми налагодимо всі потужності та навчимо”

Розумію, що це дуже чутлива тема та тут потрібно вести ґрунтовну і зважену комунікацію. Олександр вже вибачився перед тими людьми, кого обурили його слова. Є труднощі у програмі, проте ми готові та будемо їх вирішувати! Ми прийшли в МОЗ, щоб українці жили довше і мали доступнішу та якіснішу медицину і це те, чим ми займаємося!”

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!