Володимир-Волинський потопає у зелені. З одного боку це прекрасно, адже зелені насадження є свого роду легенями населених пунктів. Проте з іншого – дещо марнує вигляд. Зокрема трава у пояс навіть на центральних вулицях, вже не говорячи про дальні закутки.

Заростає вулиця Ковельська, територія  цукрового заводу, військове містечко. А у парку «Слов’янському» можна сміливо у траві грати у хованки. Не найдуть за день.  А свого часу, як нагадав міський голова,  парк  поділений між установами та організаціями міста. У плані наведення благоустрою. Невже певні документи приймаються для того, аби вчасно відрапортувати?

Друге, на чому ставився наголос на оперативній нараді, – укладання бруківки. Наше видання неодноразово  наголошувало на тому, як у місті полюбляють вкладати та перекладати бруківку. Одну здирають, другу – вкладають. Хоча про якість при цих роботах просто чомусь забувають. Бо через півроку бруківчасті тротуари набувають непривабливого вигляду: ямки, вибита бруківка, нерівна поверхня. Нині кипить робота по вкладанню бруківки у військовому містечку. Проте не лише на пішохідних доріжках. Вирішили будівельники біля церкви ще й стоянку бруківкою вмостити. На що міський голова наголосив, що «немає у бюджеті грошей, щоб кожному стоянку робити».

Третє. Втрати води. Вони й надалі  залишаються актальним питанням, яке переросло у велику проблему у Володимирі-Волинському. «Якщо зменшити втрати на 10%, не треба буде підіймати тарифи. Тому я не дозволю їх підняти, поки не зменшаться втрати», – наголосив міський голова.

Четверте. Стихійна каналізація із приватного сектору. Неодноразово надходять повідомлення про те, що у річку Смоча та Риловиця власники будинків повиводили каналізаційні труби. І відходи життєдіяльності людей течуть у ці й так засмічені річечки. Звісно, чи одягнуть гумові чоботи чиновники, з числа яких мають ще створити комісію з перевірки даного питання, невідомо.  Хоча, якщо не помиляємося, проект з  благоустрою Риловиці  вже давно зроблений. Може пора приступити до його реалізації. Заодно б позатикали каналізаційні труби отим хитрим господарям.

І наостанок. Пляж. Як сказав міський голова Петро Саганюк, що «це не пляж, а пародія. Де пісок, де кабінки? Поряд йде водогін на Заріччя. Треба поставити хоча б одну душову кабіну, щоб  можна було вийти  з того болота і ополоснутися  навіть холодною водою. Невже для цього треба великого розуму?»

Одні і ті ж проблеми. З тижня у тиждень. Звісно, трава на узбіччях чи парку – тимчасове явище. Її можна скосити. А ось все інше – просто набуває рецидиву.

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!