На  минулій сесії Володимир-Волинської міської ради виносився проект рішення щодо дозволу на продаж Карпюку Павлу В’ячеславовичу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою 20 липня, 79. Проте на земельній комісії депутати це рішення не підтримали. Не дійшов депутатський корпус  згоди й на сесії. І земельну ділянку площею 4879 кв м для розміщення та експулатацію основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості  рада  не дозволила Карпюку розпочати процес купівлі.

Витяг з протоклу сесії: Слухали: Про дозвіл на  продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

Інформує: Процька Л.С., – начальник відділу майнових і земельних ресурсів.

Слухали: Цаль-Цалка Г.А., який повідомив, що даний проект рішення розглядався на комісії і висновок комісії не рекомендувати приймати як рішення сесії у зв’язку з тим, що на даній земельній ділянці не ведеться виробництва так як вказано в документах.

Кобу С.А., який повідомив, що у зв’язку із конфліктом інтересів не прийматиме участь у голосуванні.

Радкевича С.Л., який запропонував зняти дане рішення з порядку денного

Вирішили: проголосувати за дану пропозицію

Голосували: За  -22.  Проти? -0. Утримались?-2. Не голосувало-6. Рішення прийняте. Зняти даний проект рішення з порядку денного.

У чому ж причина? Видання вирішило розібратися та почути думку деяких депутатів, які категорично проти продажу земі підприємцю, відомому у місті та районі «принциповою позицією». Особливо до керівництва Володимир-Волинського району, бо є депутатом райради від ВО «Свобода».  Однак якщо ти вже такий принциповий правдоруб, будь ним до кінця. У першу чергу по відношенню до себе, а тоді вже викривай інших у їхніх прогріхах. Але насправді виглядає все по-іншому.

Виявляється, Павло Карпюк, котрий є приватним підприємцем та власником «ЗК», що спеціалізувалося на виготовленні склопакетів, вирішив із колишнього безалкогольного цеху з площею у більш як півтора тисячі квадратів, шляхом докорінної реконструкції, зробити розважальний заклад. Не змінивши  цільового призначення будівлі, не виготовивши документи під реконструкцію, не одержавши жодного дозволу на подібні роботи. Заклад вже практично  готовий до відкриття. Залишилося тільки землю купити, завуалювавши цю оборудку під виробничу діяльність.

Звісно, усі виробничі потужності, як зазначають компетентні депутати, вже давно втратили своє першорпочаткове призначення. Там усе орендується під комерцію. А ось у проекті рішення вказано, що там й надалі перебувають «споруди підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості». До того ж уся земельна площа й надалі фігурує як земля під виробничими потужностями. А як же Карпюк платить земельний податок? І чи сплачує його взагалі?

Запитань до компетентних органів  дуже багато. Надіємося, відповіді згодом таки нададуться. Перша – депутати не дали згоду продати «свободівцю» землю. А ось що відповість державний архітектурно-будівельний контроль? Чому ця поважна установа дозволяє подібним підприємливим людям робити все, що забажається? Невже їй зайві декілька десятків тисяч гривень у вигляді  штрафу за подібне порушення?

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!