Ось і поставлено крапку на  довготривалій судовій тяганині, старт якій дав Володимир-Волинський міжрайонний прокурор, звернувшись із позовом у 2015 році до Володимир-Волинського міського суду про визнання недійними договорів оренди  укладених   ФГ «ВорчинАгро» під фактичним керівництвом «свобідного» районного депутата Павла Карпюка. Відповідно скасовано рішення реєстраційної служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області про державну реєстрацію договорів оренди землі та наказів Головного управління Держземагентства у Волинській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та її затвердження, а також визнання недійсними договорів оренди землі  і  поверненння земельних ділянок .

На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що перевіркою міжрайонної прокуратури встановлено порушення статті 7 Закону України Про фермерське господарство під час надання   земельних ділянок в оренду для створення фермерського господарства, оскільки  не зазначено в заяві необхідних для вирішення цього питання умов, не обґрунтувано розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. А головне управління Держземагентства у Волинській області надало відповідачу п’ять окремих земельних ділянок, хоча для створення фермерського господарства земля надається одним масивом.

Нагадаємо, ще у 2014 році Карпюк  вирішив  приорендувати добрячий шмат земельки, швидше всього з далекоглядною перспективою, на територіях двох сільських рад: Стенжаричівської – 150,7 га та   Зорянської – 5, 8 га. Всього намало-небагато – 156,5 га.  І можливо й надалі господарював би на цих клаптиках, якби не  всевидяче око прокуратури, котре таки побачило грубі порушення законодавства і звернулося до суду.

До речі, фігурантами судових розглядів постали не лише фермер Карпюк зі своїм «ВорчинАгро», а й вищезгадані державні структури, які, не взявши до уваги основні постулати ведення фермерського господарства, оперативно повидавали накази на розроблення землевпорядної документації  та пореєстрували договори оренди в державному реєстрі.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 30 червня 2016 року позов міжрайонного прокурора задоволено повністю. Однак таке рішення не задовільняло відповідачів та третіх осіб. І усі вони дружно почали обходити усі судові інстанції, починаючи від Апеляційного суду Волинської області, дійшовши до Верховного Суду, котрий у порядку письмового провадження у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого – Червинської М. Є., та  суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І., 3- червня 2018 року виніс постанову по цивільній справі   № 154/793/15-ц (20.06.2018 Постанова).

Як зазначено у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, задовольняючи позов прокурора, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, дійшов обґрунтованого висновку, що розглядаючи заяву  Галини Карпюк (матері Павла Карпюка(авт) та видаючи накази про надання дозволу на розробку проекту і передання ділянок в оренду, Головне управління Держземагентства у Волинській не дотрималось вимог Закону України Про фермерське господарство та не надало оцінки обставинам і умовам, зазначеним у заяві, не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду – виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, не перевірило доводів заявника, наведених на обґрунтування розміру земельної ділянки, не перевірило перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Так, на момент подання заяви   (19 червня 2014 року) та видання наказів Головного управління Держземагентства у Волинській області (03 липня 2014 року) фермерське господарство   взагалі не було засноване. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фермерське господарство Ворчин-Агро  зареєстровано 01 грудня 2014 року.

Суд установив, що фактично сільськогосподарським виробництвом на орендованих землях займається інше фермерське господарство, зокрема створене  Павлом Карпюком – Карпо Агро.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30 червня 2016 року та ухвали апеляційного суду Волинської області від 10 жовтня 2016 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.  Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

То що, пане Карпюк, виходить? Вирішивши орендувати доволі чималий шмат землі, Ви навіть не створили на той час фермерського господарства? А де ж ваша принципова позиція, що усе має відбуватися згідно чинного законодавства? То може перед тим, як критикувати когось, компрометувати жінок фотозйомками, з трибуни закатувати довготривалі  промови про справедливість та постійно політично піаритися, варто розпочати з себе? Бо людям вже давно набридло оте однобоке правдорубство заради політичних бонусів собі красивому…

У цій трирічній судовій тяжбі найгірше для Карпюка  те, що постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Тобто, доведеться таки повертати 156,5 га земельки, на якій він все ж таки встиг погосподарювати.  І найпримітніше, судячи із декларації про доходи, цілий рік йому доводилося жити майже упроголодь.

 

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!