Прийняття законів  №8487 та №8488 викликали не тільки  масові протести власників автівок, а й розкололи суспільство навпіл. Мітингарів, котрі  придбали «євробляхи» за кількасот «зелених», а тепер змушені платити за їх розмитнення чималу суму, вкрай обурило, що їхні дії не підтримує інша частина населення, котра  автівок на іноземних номерах немає. Для них, за їхніми словами, це була єдина можливість мати дешеву машину, оскільки в Україні нову придбати нереально через високу її  вартість та низький рівень життя. У соцмережах вибухнув справжній скандал.«Бляхери» скаржились, що не від добра змушені їздити до сусідньої держави не тільки за дешевими іномарками, а й з контрабандою. Чи не головним девізом став вислів: «Ми змушені виживати». На противагу їм ті, котрі виживають без контрабанди й «блях», радили йти працювати.  Але й тут знаходились аргументи: або роботи немає, або платять мало. Видання «Володимирмедіа» вирішило поцікавитися у заступниці директора Володимир-Волинської міськрайонної філії Волинського центру зайнятості Надії ВЕРЕМЧУК ситуацією на ринку праці у місті. А також спробувати віднайти  відповіді на запитання: яким чином можна себе реалізувати, коли робота або зарплатня не влаштовують?

– Одним із напрямів активної політики зайнятості, яку проводить державна служба зайнятості України, є професійне навчання безробітних за спеціальностями, що мають попит на ринку праці, дають можливість займатись малим і середнім бізнесом. розповідає Надія Миколаївна. Професійне навчання передбачає професійну підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації, Професійну підготовку пропонуємо безробітним, котрі не мають освіти. Перепідготовкою може скористатися кожен охочий, хто має відповідний рівень освіти, але бажає змінити професію на більш актуальну на ринку праці. Підвищення кваліфікації надає можливість здобути додаткові знання на основі конкретної професії чи освіти, якими володіє людина. Цією послугою також можуть скористатися  безробітні, котрі бажають започаткувати власну справу. Але перед тим мають закінчити десятиденні курси для підприємців-початківців.

   Професійне навчання здійснюється на основі переліку професій. Список їх є чималим, зокрема, переважають робітничі: продавці, електрогазозварники, будівельники, перукарі, майстри манікюру, візажу, водії… Навчання проводиться за кошти центру. Проїзд у межах 50 кілометрів та проживання (у випадку, коли навчальний центр знаходиться в іншому місті) оплачуються. Надія Веремчук розповідає, в Україні для безробітних діють досить потужні навчальні  центри професійно-технічної освіти державної служби зайнятості в Одесі, Івано-Франківську, Сумах, Вінниці, у  Рівному. І додає, був випадок, коли навчали на водолаза на замовлення роботодавця.

   У першому кварталі 2018 року кількість  осіб, що працює,  у країні збільшилась на 149 тисяч. Якщо за цей же період 2017-го частка зайнятого населення становила 55,2%, то зараз – 55,9%. Однак рівень безробіття залишається високим. За методологією Міжнародної організації праці, в Україні безробіття складає – 9,7%, тоді як в країнах ЄС – 7,4%. В Україні до 80% випускників шкіл вступають у вищі навчальні заклади, і тільки решта отримує професійну освіту. На обліку у Держслужби зайнятості 304 тис. безробітних, з них з вищою освітою – 47%.

–  Станом на сьогодні послугою професійне навчання скористалося понад триста осіб.  Це люди, котрі мають бажання розвиватися і працювати, – говорить пані Надія. – Утім, на жаль, у центр зайнятості звертаються як ті, хто хоче знайти роботу, так і пасивні клієнти, не зорієнтовані на її пошук. Не дивлячись на це, маємо чимало прикладів, коли клієнти, завершивши  навчання у центрах професійно-технічної освіти, започаткували власні справи. Серед таких і ті, хто скористався одноразовою допомогою з безробіття для організації підприємницької діяльності. Для цього потрібно, як зазначала попередньо, пройти десятиденні курси  для підприємців-початківців або ж написати і захистити  бізнес-план.

Якщо з категорією населення, яка наважилась змінити фах або ж підвищити кваліфікацію, все зрозуміло, як бути з тією, яку влаштовує її професія і вона має бажання працювати, але за достойну зарплатню? За словами Надії Веремчук, найвищі зарплати пропонує птахофабрика. (Однак, судячи з плинності кадрів, там надовго не затримуються через шкідливі умови праці авт.). Є роботодавці, котрі обіцяють 5-6 тисяч гривень. Здебільшого, це – робітничі професії. Їх, як бачимо, не вистачає на ринку праці. Серед інших спеціальностей найбільшим попитом користуються бухгалтери. Ось уже певний період центр зайнятості шукає юриста, заробітна палата 5 тисяч, але охочих поки не знайшлося. Перелік вакансій постійно оновлюється. Той, кого цікавить робота у Володимирі-Волинському, може звернутися у філію центру зайнятості, або переглянути вакансії на його сторінці у Фейсбук: https://www.facebook.com/volodymyrvolynskii/.

– Був період, коли вакансій було обмаль, а охочих працювати – багато. Але зараз все змінилося, -говорить,  Надія Веремчук. – Причина – відтік кадрів за кордон та розмір заробітної плати. Впливають і соціальні виплати з безробіття, які в окремих випадках, є вищими за зарплатню.

Беручи до уваги усі нюанси, стверджувати, що роботи  у місті немає, не можна. Щодо суми заробітної плати, вона коливається від 3723 до 15 тисяч, в залежності від місця роботи. Роботодавець, який зацікавлений у тому, щоб у нього працювали люди, намагатиметься створити їм комфортні умови й відповідну оплату. Так, 10 тисяч обіцяють аналітику консолідованої інформації та водію навантажувача, 15000 – підсобному робітнику, 7500 –  техніку з автоматизації виробничих процесів, 8000 – шеф-кухарю, 7000 – слюсарю з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики,  від 3800 до 8000 – головному бухгалтеру, 5000 – бармену. Список вакансій великий. Тим, хто шукає роботу, є з чого обирати, аби було бажання.

Окрім послуг центру зайнятості, чимало охочих змінюють професію, закінчуючи різноманітні курси. Здебільшого це стосується жінок. Є приклади, коли заходячись у декретній відпустці, мами намагаються чимось себе зайняти. Для прикладу, львів’янка з вищою економічною освітою, котра приїхала до Володимира-Волинського з чоловіком та дітьми, перекваліфікувалася у майстра візажу.  Ще дві матусі, до слова, сестри, поки перебували у декреті, знайшли себе у професії грумера. Тепер у них власний салон, у якому роблять красивими домашніх улюбленців. Інша мама відкрила у собі талант кондитера. Сьогодні вона пече торти та печива на замовлення. По закінченню курсів флористики ця пані працювала у квітковому магазині. Згодом відкрила власний салон. Журналістка за фахом у декретній відпустці навчилася варити мило. Її хобі приносило не тільки задоволення, а й прибуток до сімейного бюджету. Сьогодні її напрямок змінився – вона створює «смачні букети», які мають шалений  попит. Наданням клінінгових послуг  займається приватний підприємець-жінка, котра до того ж керує громадською організацією, створює та втілює різноманітні проекти. Студентка вишу, випробувавши на собі та подругах методику шугарингу, ризикнула зайнятися цим професійно. І таких прикладів чимало. Хто хоче щось робити – шукає можливості, хто не хоче – причини.

Щодо чоловічої половини. Для неї є актуальними вакансії у ЗСУ, Національній поліції,  птахофабрики. Потребує ринок праці й електромонтерів – 5-8 тисяч гривень зарплатні, акумуляторника – 7000,  водія – 6400, зоотехніка – 9000, вантажника – 8, механіка – 8 т.ін. Інше питання, чи мають бажання чоловіки йти працювати замість того, щоб їздити до Польщі з товаром? Можливо, хтось має бажання скористатися послугами центру зайнятості й змінити профіль або ж започаткувати власну справу, як це зробили деякі володимирчани, котрі займаються виготовленням меблевої продукції, ремонтом автомобілів, будівельними роботами тощо.

Що обирати: роботу в Україні, контрабанду чи заробітки, де хоча й платять більше, але й праця не завжди є легкою, – справа кожного. Та не варто забувати, що не дивлячись на владу й закони, які щоразу змінюються, на пенсію потрібно заробити. Бо вже є непоодинокі випадки, коли українці, котрі у свій час трудились  за кордоном, сьогодні мають проблеми зі стажем для її отримання. Бо як показує практика, платять краще у чужій країні, а жити повертаємось додому.

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!