Кожен народ має своїх героїв. Маємо їх і ми, українці. Тож саме час відчути себе господарями на своїй землі і в своїй країні і віддати шану тим, хто присвятив життя Україні.

У травні, традиційно в Україні відзначають День героїв. Цього дня українці вшановують пам’ять загиблих у різні часи видатних діячів українського визвольного руху княжої та козацької доби, часів української революції та Другої Світової війни, десятиліть національного спротиву ОУН-УПА та часів відродження української державності. Також ми вшановуємо живих героїв України, ветеранів національно-визвольної боротьби, що чинили опір колонізації України, і справжніх творців сучасної держави, що сьогодні є взірцем української нації.

Свято Героїв – це свято величі духу українських вояків – борців за волю України. В нинішній ситуації це свято – не лише данина пам’яті героям минувшини, а й день шани героїв новітніх, які сьогодні віддають свої життя за соборність та незалежність нашої Батьківщини.

Днями у Володимир-Волинському педагогічному коледжі ім. А.Ю.Кримського відбувся урочистий захід до Дня героїв на якому згадували і вшановували героїв, військовослужбовців Володимирщини, що загинули в зоні антитерористичної операції. На вечір пам’яті запросили рідних та близьких загиблих.

Того дня для чималої студентської аудиторії линули історії з життя загиблих героїв, спогади їхніх рідних та близьких, відтворювалися моменти з життя молодих парубків, які в розквіті сил поклали свої голови в боротьбі із загарбником, на екрані час від часу з’являлися світлини загиблих героїв.

До речі, усі матеріали використані під час заходу, студенти коледжу шукали самотужки, зустрічаючись із рідними, використовуючи інформацію оприлюднену в засобах масової інформації та використовуючи спогади бойових побратимів.

Того дня згадували про загиблих наших земляків: Миколу Бондарука, Ігоря Упорова, Леоніда Полінкевича, Василя Спасьонова, Віктора Хмелецького, Олексія Цигикала, Дмитра Колєснікова, Леоніда Крепця, Сергія Смірнова, Олександра Максименка, Дмитра Головіна, Михайла Ілляшука.

Того дня також не раз говорили, що кожен свідомий громадянин України має пам’ятати жертовний вчинок військовослужбовців, які загинули в зоні АТО. Адже вони поклали душу і тіло на вівтар свободи своєї країни і ми про це повинні завжди пам’ятати.

Наприкінці всі присутні на заході вшанували світлу пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання та мовчазною молитвою під сумну «Плине кача…»

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!