1. Конкретна мета. Як тільки ви сформулюєте для себе конкретну мету, завдання – тут же почнуться чудеса. Знайдуться кошти, можливості і час для її здійснення.

 

А якщо ви, поставивши головну мету, зумієте роздрібнити її на складові, і спокійно, поступово, постійно, крок за кроком будете їх виконувати – ні одна проблема перед вами не встоїть.

 

  1. Позитивні емоції. Емоції – це короткочасні суб’єктивні реакції людини на навколишній світ (радість, гнів, сором і т.д.). Почуття – стійке емоційне ставлення до інших людей, явищ. Почуття пов’язані з свідомістю і можуть розвиватися і вдосконалюватися.

 

Емоції бувають збудливими – підвищують життєдіяльність людини, і пригнічують – тобто пригнічують життєві процеси. Позитивні емоції спонукають людину до дії. Вони виникають при задоволеності. Почніть шукати прості радощі життя – і почнеться в мозку стимуляція – виділення в організм великих доз ендорфінів, гормонів задоволення, а значить задоволення, а значить позитивних емоцій, які збуджують і підвищують вашу життєдіяльність, і дозволяють спокійно протікати розумовим процесам, народжують гарний настрій і позитивний настрій до світу. Людині властиво шукати радість – це не названий інстинкт самозбереження.

 

  1. Рух і свіже повітря. На свіжому повітрі кров активніше насичується киснем, швидше несе кисень і харчування до клітин мозку, посилюються процеси окислення, обміну речовин, вивільняється так необхідна нам енергія, народжуються нові біохімічні сполуки. Мозок змушує нас рухатися, щоб зберегти себе і нас. Дати насолоду мислити, творити, вирішувати складні завдання, мати спогади.

 

  1. Проста їжа в помірній кількості. Просту їжу простіше добути, приготувати, і переварити. Мозок говорить (якщо ти захочеш його почути): друже, 50% всієї енергії, одержуваної організмом, витрачається на зір, 40% на травлення і знезараження харчових токсинів, і тільки 10% залишається на рух, роботу розумової і нервових систем, боротьбу з мільярдами мікробів. Якщо весь час їсти, коли думати будемо ?!

 

Корисно їсти супи – вони покращують травлення, обмін речовин, швидше наповнюють шлунок, що дає відчуття ситості при меншому обсязі їжі.

 

  1. Сон, відпочинок. Мозку, як і всьому організму людини, необхідний відпочинок. При фізичному навантаженні відпочинок – розумовий заняття, при інтелектуальної – фізичні вправи, від моральної втоми – зміна місць.

 

Повноцінний відпочинок – сон. Сон – найзагадковіше стан людини, без сну людина не може жити, хоча сон називають «маленькою смертю».

 

Уві сні свідомість відключається, але людина продовжує мислити, його мислення змінюється і підпорядковується іншим законам. Це пов’язано з тим, що уві сні на перший план виходить підсвідомість. Мозок аналізує подію за минулий день, за новим його структурує і видає найбільш ймовірний вихід. Цей результат, можливо, давно був спрогнозований, але свідомість його не прийняла, він був витіснений в підсвідомість і витягнутий звідти уві сні.

 

Передбачається, що мозку на ніч можна дати установку: зробити прогноз, рішення, вихід, висновок, на просто приємний сон. Непотрібні враження, нав’язливе стан «змиваються нічною захисної хвилею» мозку. Люди, постійно бачать віщі сни, швидше за все хороші аналітики.

 

  1. Звикання. Мозок не може миттєво пристосуватися до різко змінених чужих обставинам: нові умови життя, нова робота навчання місце проживання, компанія, їжа, нові люди. У будь-яку діяльність входите поступово, спокійно, звикаючи до неї. Кожен день, роблячи максимум можливого, досягнете неможливого. Звичка вчитися, працювати виробляється поступово і постійно. Раптове розуміння і осяяння завжди передбачає знання, може бути не завжди і повністю усвідомленим.

 

Часто батьки, вчителі, начальники, улюблені (та й ми самі часом), не розуміючи всю складність звикання, вимагають від нас (а ми від інших) миттєвого результату. Так не буває. Краще за все не заводитися, заспокоїтися, добродушно сказати собі або іншим – не всі відразу, «почекайте дітки, дайте тільки термін, буде вам і білка, буде і свисток». І повільно почати рух, прискорюючись у міру звикання.

 

Мозок сам створює стереотипи (звички, навички, умовні рефлекси). Стереотипне мислення істотно допомагають жити – не треба заново вирішувати стандартні завдання. Кожен день, здійснюючи одні й ті ж дії, ми перетворюємо їх в звичку, звичка вміння, умовний рефлекс.

 

Інстинкт і невеликий життєвий досвід змушують нас з дитинства створювати стереотипи друзів, недругів, коханих. Це допомагає в «море чоловіків» все-таки когось вибрати, зібрати свою команду і на тому зупинитися, вивільняючи час і енергію для інших життєвих цілей. Стереотипи допомагають спілкуватися з чужими людьми, знаходити спільну мову з батьками, виховувати своїх дітей.

 

  1. Свобода. Нехай і обмежена інстинктом самозбереження і соціальними правилами, корисними в першу чергу нам самим. Свобода – це незалежність від страхів і стереотипів. Звичайно, стереотипи у вигляді безумовних і умовних рефлексів нам потрібні – ми не будемо, обпікшись, другий раз сунути руку в вогонь – боляче! Але якщо зажадають обставини показати своє презирство до болю і смерті – спалити свою праву руку, як римський «військовий» Муцій Сцевола. І не боятися мислити по-своєму і по-новому; відстоювати свій спосіб мислення, своє життя, свій зовнішній вигляд, своїх близьких.

 

  1. Творчість – здатність мозку, використовуючи і спираючись на старе, створити нове, своє, не схоже. Творчість – улюблена робота мозку, що ріднять нас з Богом, що робить нас Богами. Творчість у вигляді науки вивчає, описує, пояснює навколишній світ і людину, висуває ідеї, знаходить шляхи і засоби втілення їх в життя, заглядає в майбутнє і готове змінити його на краще.

 

Творчість в мистецтві – з’єднавши працю і емоції відображає дійсність художніми образами. Мистецтво об’єднує людей: письменник, ділячись своїм життям, почуттями, описуючи інших людей, показує, що ми не самотні у своїх переживаннях. Художник пропонує подивитися як навколишнє, ми самі можимо бути прекрасні або потворні. Музикант звуками свого серця змушує камертоном відгукуватися нашу душу.

 

Мистецтво будить нашу уяву, збагачує наш внутрішній світ, допомагає побачити світ в іншому світлі. Мистецтво створює ідеали.

 

  1. Розподіл, спілкування, обійми. Життя – це постійне ділення клітин, постійний обмін речовин і роздача інформації. Робота нервових клітин мозку нейронів – «любов». Вони постійно «обіймаються», торкаючись дендритами (відростками, «руками») один одного, постійно передають енергію (нервові імпульси) інформацію про все (біохімічні сполуки). Шкідливо не ділитися, не можна вимагати, це збиває з пантелику. З головою треба дружити, з людьми треба дружити.

 

Це сутність мозку – йому постійно необхідно отримувати інформацію і віддавати її.

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!