Заблокувати контент можна буде, просто назвавшись його власником.

Уряд хоче зобов’язати сайти блокувати інформацію без рішення суду: лише за скаргою особи, яка заявила про свої авторські права на контент. У разі прийняття відповідного законопроекту експерти прогнозують масові зловживання та атаки тролів на сайти, в тому числі державні. Тому говорять про необхідність доопрацювання законодавчої ініціативи, – повідомляє Закон і Бізнес.

Автобан
Суть проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет» (№4629) полягає в тому, що особа, чиї авторські права порушено в мережі (наприклад, якийсь сайт розмістив текст книги, пісню, відео
тощо), зможе звернутись з претензією до власника сайта. Останній зобов’язаний протягом доби заблокувати доступ до інформації на 10 днів або видалити її. Якщо власник сайта проігнорував скаргу, заявник може звернутися до постачальника послуг хостингу, і вже той повинен заблокувати інформацію. Такий механізм називають notice-and-takedown (блокування за заявою правовласника), і він застосовується в різних країнах світу в тому чи іншому обсязі.
Водночас відповідно до проекту скаржник протягом 14 днів має звернутися до суду з позовом про порушення своїх прав, інакше сайт зніме блокування. Тобто фактично йдеться не стільки про відновлення порушених авторських прав, скільки про забезпечення майбутнього позову. Крім того, аби унеможливити тролінг сайтів анонімками, скаржник повинен подавати заяву із використанням електронного цифрового підпису.
При цьому передбачається встановити адміністративну відповідальність за невиконання власником веб-сайта або постачальником послуг хостингу вимог щодо видалення чи унеможливлення доступу до піратської інформації або ненадання власником веб-сайта відомостей, що ідентифікують користувача, який розмістив таку інформацію. Штраф за це становитиме 500—2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500—34000 грн.).
Автори документа його метою називають запровадження «прозорого, передбачуваного та ефективного механізму» припинення порушень авторського та (або) суміжних прав у Інтернеті. До того ж, за їхніми словами, прийняти документ, що захищатиме авторські права в Інтернеті, Україна зобов’язалась, укладаючи угоду про асоціацію з Європейським Союзом.
Стережися самозванців!
Однак проект вже має чимало опонентів. Зокрема, деякі фахівці наголошують, що угода про асоціацію не містить жодних положень про прийняття норм безпосередньо щодо блокування інформації в Інтернеті на вимогу правовласника без рішення суду. Крім того, експерти зазначають, що законом можна буде легко скористатися для блокування будь-яких сайтів. Про це, зокрема, йдеться у спільному зверненні Асоціації «Незалежні регіональні видавці України», Національної спілки журналістів України, Української асоціації видавців періодичної преси та ГО «Центр демократії та верховенства права». Причому, вважають підписанти, навіть вимога щодо наявності цифрового підпису не стане на заваді можливим самозванцям.
«Будь-яка особа (в тому числі недобросовісна фірма-«одноденка»), отримавши електронний цифровий підпис, може подати власнику веб-сайта, постачальнику послуг хостингу безпідставну заяву з вимогою щодо видалення або унеможливлення доступу до певної інформації», — йдеться в заяві. Проект розкритикувала також голова правління Інтернет-асоціації України Тетяна Попова, назвавши його «нікудишнім». Вона звернула увагу, що учасники ринку та експерти пропонували минулому Уряду доопрацювати документ, однак новий Кабмін проігнорував цю пораду та вніс до ВР проект у попередній редакції.
Перевірятимуть «на око»
Головною проблемою проекту, на думку експертів, є те, що за його положеннями у власника сайта фактично немає можливості визначати наявність і обсяг авторських прав у заявника. Останньому достатньо просто повідомити, що твір належить йому, не надаючи жодних доказів. При цьому «порушник» у відповідь також може звернутися до сайта «з мотивованою заявою» про те, що він нічого не порушував, і вимагати відновлення доступу до інформації. Та це все одно станеться не раніше ніж за 10 днів і за умови, якщо власник інтернет-ресурсу якимось чином дійде висновку, що порушення таки не було. Зрештою, сайту простіше буде просто заблокувати контент, а там нехай суд розбирається на підставі поданих сторонами доказів. Тим більше що існує ризик наразитися на чималі штрафи.
Ще складніша ситуація із хостинг-провайдерами. Наприклад, інформаційні ресурси, зокрема зареєстровані як ЗМІ, стежать за дотриманням законодавства про авторські права й без додаткових норм з огляду на свою професійну діяльність. Натомість у хостингових компаніях працюють суто технічні співробітники, які мають зовсім інші функції та навички, ніж аналіз інформації на предмет її авторства. Тобто вони автоматично блокуватимуть сторінки.
Крім того, експерти звернули увагу, що передбачені проектом умови блокування інформації суворіші, ніж правила таких ресурсів, як YouTube, Facebook та DepositFiles. З другого боку, вони зазначають: коли йдеться про статтю, художній твір тощо, на висновок з приводу їх авторства професійним експертам може знадобитися кілька місяців. Натомість інтернет-провайдери будуть змушені приймати рішення за добу.
Під ніком не сховаєшся
Крім того, проектом передбачено, що власник сайта на вимогу скаржника повинен надати «інформацію, що ідентифікує користувача», який розмістив спірний контент. Щоправда, невідомо, яка це має бути інформація та її обсяг, чи зобов’язаний буде користувач, аби розмістити контент, надати сайту свої персональні дані тощо. Ця норма нібито покликана уможливити подання скаржником в подальшому позовної заяви до суду. Та на практиці вона згодиться й для того, аби, наприклад, ідентифікувати автора того чи іншого допису в блозі, ролика в YouTube тощо: можна буде просто заявити своє право на твір і вимагати необхідні відомості.
Критики проекту прогнозують після схвалення такого закону масові скарги на порушення авторських прав у Інтернеті. Адже таким чином можна легко заблокувати будь-який невигідний комусь допис чи ролик. Бо й сьогодні чиновники або політики подекуди через скарги до адміністрацій сайтів блокують розміщені антикорупційні розслідування щодо них або певний компромат. З прийняттям проекту таке явище загрожує стати масовим.
Зрештою, можна навіть заблокувати сторінки на доменах gov.ua, наприклад, заявивши свої права на фото прапора України. При цьому фахівці наголошують: вимога щодо наступного звернення до суду не стане перешкодою для троля. Бо невідомо, скільки триватиме розгляд справи, а недоброчесний позивач може всіляко його затягувати. В цей час і сайт, і особа, яка розмістила інформацію, можуть зазнавати збитків. Та проект не передбачає, хто та коли їх має відшкодовувати.
Порушники проти порушників
Загалом деякі правники вважають більш логічним врегулювати це питання шляхом удосконалення механізмів забезпечення позову в Цивільному процесуальному або вжиття запобіжних заходів у
Господарському процесуальному кодексах. Принаймні в такому випадку рішення прийматиме суд. А він перевірятиме і особу заявника, і обгрунтованість претензій, належність та доказову силу документів, вживатиме заходів для запобігання зловживанням та визначиться з адекватним обсягом запобіжних заходів.
Що ж стосується відповідальності за порушення авторського права, то в Кримінальному кодексі існує ст.176. Якщо шкода від таких дій більша за 340 грн., то винного може бути покарано або накладанням штрафу в сумі 3,4 тис. грн., або позбавленням волі на 6 років.
Натомість у спеціальному «списку 301», опублікованому у квітні цього року, на який також посилаються автори проекту, зазначається: близько 80% програмного забезпечення, яке використовується в українських держорганах, неліцензійне. Тобто, очевидно, отримане з порушенням авторських прав. То чи не логічніше перед тим, як ініціювати нові закони, виконати чинні?

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!