Користується і стародавніми рецептами, і тими, які винайшла сама

В Олику Ківерцівського району до знаної травниці Людмили Васьковської їдуть хворі переважно із західних областей. Звертаються також медики – хто по консультацію, хто по лікування. Своїми знаннями, досвідом з фітотерапії тепер допомагає іншим у боротьбі з безпліддям, гепатитом С, цукровим діабетом. Адже завдяки травам майже десять років тому поставила себе на ноги після раку, розповідає луцький «Вісник».

«Є діти, які народилися після мого зав’язника»
Людмила Володимирівна за фахом медсестра. Ще замолоду захопилася фітотерапією. Її однодумцем був тепер покійний фармацевт місцевої психлікарні Григорій Ошуркевич. Він якось розповів, що у Києві в архіві знайшов незвичайні методики народної медицини. Це жінку настільки зацікавило, що у скрутні 90-ті, коли їздила затоварюватися до столиці, кілька днів корпіла над паперами в архіві. Відшукала унікальні рецепти, які використовує дотепер.
– Я такі рецепти познаходила, що не розказати! Деяким по 300 років давності. Знаю, що один, дуже цінний, у Рівненському онкологічному центрі пропонують, бо я його людям казала. Це «Рецепт Катерини ІІ», як його називаю, ним їй лікували ноги – на основі яблучного оцту з житнім хлібом та перлинами.
А ще до того з лікарських трав Людмила Володимирівна навчилася робити мазь від геморою, яку на собі, так би мовити, випробували знайомі шофери (відомо, що це професійна хвороба водіїв). Згодом допомогла своєму чоловікові, який десять років хворів виразкою шлунка. Знайшла ізраїльський метод лікування болиголовом – відтоді він про хворобу забув.
– Ще коли були молодими, на Світязі натрапила на рослинку, яка у нас не росте. Дивлюся, квітка в мохові, витягую корінець, а він, як банан – називається зав’язник. Ми тих корінців набрали ціле відро. Ними стала лікувала безпліддя. В Олиці є, певно, п’ятеро дітей, які родилися після мого зав’язника.
Рецепт болиголова порадив онколог
Згодом Людмилі Васьковській довелося випробувати лікарські рослини на собі. Дев’ять років тому пережила стрес, коли була загроза життю дочки, внука. І від того сама захворіла. Відчула слабкість, помітила затвердіння в груді, яка стала напухати і боліти так, ніби хтось ножем копирсався. Будучи медсестрою, зрозуміла, що це рак. Але до лікарів вирішила не звертатися, бо знала: операції не минути. «Я давно була б там», – показує на землю. Сталося це в той час, коли не по кишені була дорога медицина. Тому поклалася лише на трави, бо вірила фітотерапії. Допоміг один лікар-онколог, який передав рецепт лікування болиголовом.
– І на восьмий день, я не обманюю, у мене припинився біль, – зізнається Людмила Володимирівна. – Два роки з перервами пила настоянку болиголова. (До речі, нею або хіміотерапією очищеною в Ізраїлі лікують в клініках онкологію). Думаю, що в мене була метастаза, бо пішло в руку, ногу, коліно, спину. Було таке знесилення, що чотири сходинки виходила з двома палками. Потім зрозуміла, що в мене печінка забруднена токсичними речовинами від розпаду пухлини і від самого болиголова, про що давала знати хронічна втома, сірий колір обличчя. Стала чистити печінку травичкою парило (її ще називають реп’яшок), який знімає інтоксикацію.
Жінка помалу одужувала. Їй не вистачало знань, бо працювала як самоучка, тому пройшла курси фітотерапії, багато допомогла їй у цій справі волинський викладач фармакології. Якось Людмила Володимирівна написала у газету «Добрий лікар» лист «Не лінуйтеся бути здоровими» (тепер і таку книгу творить). Журналісти зацікавилися її знаннями, а коли підказала, які хвороби лікують сосновими бруньками, які мазі, інгаляції з них робити, розповіла про трав’яні ванни, про цілющу шипшину, запропонували стати позаштатним консультантом. «А у мене стільки рецептів назбиралося, що аж розпирало!» – каже. Відтоді щодня отримує з півсотні дзвінків, до її оселі приїздять хворі.
– Пригадую, допомогла бездітній парі з Києва: вона – терапевт, він – уролог, лікувалися в Німеччині, Єгипті. Перед гепатитом С я безпорадна була, але експериментувала – і таки знайшла вихід. Цим рецептом вилікувалися стоматологи зі Львова, медсестра з Франківщини. Гарно «пішов» цукровий діабет, є люди, які зіскочили з інсуліну. Вдалося вберегти одній жіночці з Полісся око… Багато є прикладів, усіх не пам’ятаю. Як бачите, стала більше допомагати іншим, коли вилікувала себе. Завдяки фітотерапії, вже десятий рік знову живу, тішуся дітьми та онуками.
Поради фітотерапевта Людмили Васьковської:
– «Дуже шкода, що втрачається репутація такої корисної рослинки – чорнушки. Адже не всі знають, що лікувальна чорнушка при розтиранні зерен пахне суницею. З тої, що має запах бензину, в Азії роблять технічні масла. А та, яка пахне житнім хлібом, – це приправа».
– Цвіт бузку, глоду, акації, бузини, каштанів треба збирати тільки на початку цвітіння. Коли цвіт опадає, втрачаються лікувальні властивості.
– Болиголов є шести сортів. Але при раку допомагає той, який висушеним має мишачий запах.
– Кропива дводомна – дуже цінна рослина, має багато корисних елементів та вітамінів. При термічній обробці вітаміни не руйнуються, їх «захищає» речовина, яка нас жалить. Кропиву треба збирати тільки до цвітіння – тоді корисна для розрідження крові. Після цвітіння не рвати, бо тромбує кров. Кропиву можна засушити і використовувати як приправу до їжі для зміцнення імунітету.

Олена ПАВЛЮК

Фото Руслани ТАТАРИН

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!