Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції постановила оголосити 5 вересня Міжнародним днем благодійності. 

ООН приурочила цю дату до річниці смерті лауреата Нобелівської премії миру “за діяльність в допомозі страждаючій людині” (1979) – легендарної матері Терези, яка стала уособленням милосердя на Землі.

Вона завжди багато і тяжко працювала, мандруючи по всьому світу.

Серце перестало встигати за своєю господинею. Вона відійшла у вічність у віці 87 років. Проводжати її в останню путь вийшло півтора мільйона осіб, серед яких були провідні політичні і релігійні діячі, а також ті, кому мати Тереза присвятила все своє життя – сироти, прокажені і бездомні. Ця маленька, вся в зморшках сестра з Калькутти, завдяки своїй повнiй відданості Христу, стала для людей скарбом, бо випромінювала Божу Любов – єдине спасіння для світу. Вона повернула до життя справді християнське розуміння благодійності – створення блага не грошима, не надлишками від багатства, а витратами власної душі …

Міжнародне співтовариство на рівні Генеральної Асамблеї ООН глибоко стурбоване тим фактом, що злидні як і раніше зберігаються практично у всіх державах світу. Це стосується насамперед країн, що розвиваються, але часто створюється враження, що подібні явища не залежать ні від рівня економічного, культурного чи соціального розвитку. Деякі сміливі заяви з приводу того, що сучасне суспільство цілком здатне подолати, в перебігу найближчих 15-20-ти років, то негативне явище, яке мається на увазі під поняттям злиднів, коли хтось живе за межею бідності, багатьом здаються наївними висловлюваннями.

Злидні супроводжують нас з незапам’ятних часів і можуть бути обумовлені різноманітними причинами і обставинами, залежними і абсолютно незалежними від людини. Вони схожі на якесь випробування і нашу, на жаль, іноді гідну спадщину. Вони небезпечні і непередбачувані. Вони уособлюють собою щось жахливе і зовсім не бажане. Єдина ефективна зброя проти них – це благодійність.

Той факт, що сучасне співтовариство усвідомило необхідність і цінність благодійності в процесах розвитку і зміцнення нормальних людських взаємин, радує і безперечно є дуже позитивним зрушенням в офіційній міжнародній політиці.

У сучасному розумінні благодійність не сильно відрізняється від тих понять і принципів, які були притаманні цьому явищу протягом всієї історії нашого людства. Творити благі і добрі безкорисливі справи, милосердя чинити тим, хто потребує цього особливо, завжди було гідним і шанованим заняттям.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!