З 15 березня вступив у дію закон, який вносить зміни у процесуальні кодекси і закони. Правильніше, його поправка, яку тепер називають «поправкою Лозового»,  спровокувала обурення суспільства. Оскільки відтепер не можна буде поховати небіжчика допоки не буде надано судове рішення щодо розтину тіла. До чого це призведе, і з якими ще проблемами доведеться зіткнутись судмедекспертам та слідчим? А також чи насправді покійники «чекатимуть» на поховання невідомо скільки? Про це та інше дізнавалась у  судово-медичного експерта Володимир-Волинського міжрайонного відділення Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи Миколи Бзюка.

– Чесно кажучи, у мене немає слів, щоб прокоментувати поправку народного депутата Лозового. Справа у тім, що вона стосується не лише дослідження трупа, а й проведення будь-якої експертизи, – розповідає судмедексперт. – Якщо раніше слідчий безпосередньо звертався до експерта, тепер же він має звертатися до суду і обґрунтовувати необхідність проведення експертизи, яку призначатиме суд. Уявімо, наприклад, ситуацію, коли приходить людина зняти побої. Слідчий повинен їхати з поданням до суду, який визначатиме, чи надавати дозвіл чи ні? Хоча підстав для відмови немає, і він зрештою надасть його. Після чого постраждалий має можливість за кілька днів пройти експертизу. Та чи захоче він це робити? Упродовж цього часу синці зійдуть і рани загояться. Або якщо сталися вбивство чи ДТП. Чим швидше буде проведена судово-медична експертиза, тим більша ймовірність розкриття злочину і причини скоєння аварії. Окрім того, однією з основних проблем є те, що усі клопотання розглядатимуться не по територіальному принципу, як нині, а за місцезнаходженням зареєстрованого органу. Тобто слідчі з усієї області звертатимуться з клопотанням до Луцького міського суду. Повноваженнями призначати судово-медичну експертизу наділений слідчий суддя, котрий за законом повинен упродовж трьох днів винести ухвалу про проведення експертизи. Можете уявити: один суддя на усю область і кілька десятків справ.

   У всіх випадках природних смертей слідчі вносять інформацію до ЄРДР з приміткою «природна смерть». Не вноситься лише інформація у випадку, коли померла людина у віці понад 65 років за місцем проживання і стояла на обліку в сімейного лікаря, який видав довідку, що людина могла померти від захворювання, при цьому немає ознак насильницької смерті. Якщо ж вона навіть у престарілому віці померла не за місцем проживання, в лікарняному закладі, на вулиці, або є будь-які ознаки насильницької смерті, призначається судово-медична експертиза. Також вона призначається у разі смерті дітей. Лише за її результатами надається дозвіл на поховання.

До прийняття поправки, у випадку смерті людини, викликались медики для її  констатації, і слідчо-опертивна група (СОГ), котра оглядала тіло.  Якщо у правоохоронців виникали підозри стосовно природної смерті, вони направляли тіло до моргу, де з ним працював судмедексперт. Тепер для розтину знадобиться рішення суду, яке потрібно чекати кілька днів. А де у цей момент знаходитиметься тіло небіжчика? І як бути у випадку, якщо людину знайшли мертвою на вулиці?

-Допоки тіло не є об’єктом дослідження судмедекперта, у морзі воно не повинно зберігатись. Однак куди тоді дівати його? Тим більше, коли виявлене на вулиці чи, скажімо, у річці або в іншому місці, та ще й невідомо, у якому стані, – продовжує ділитися Микола Бзюк. –  Є побоювання, що морги будуть заповнені. Добре, що у нашому ремонт робиться, але якщо поправку не переглянуть, доведеться думати над холодильними камерами. Можна буде зрозуміти рідних, котрі вимагатимуть пришвидшити термін поховання, і йтимуть насамперед з претензіями до нас.  Адже ніхто не захоче чекати кілька днів. Однак варто зазначити, що суди призначатимуть експертизу лише в тих випадках, коли є підозра, що причина смерті людини – насильницька або носить ознаки такої. Якщо ж хтось помер після тривалої хвороби або пішов з життя через похилий вік, ніякої експертизи не буде.

То що дає “поправка Лозового”? З одного боку, побоювань щодо того, що не можна буде поховати людину, котра померла природною смертю, не має. Й навряд чи затримуватимуть дозвіл на призначення експертизи тим, хто пішов з життя за інших обставинах. З іншого – є ймовірність затягування процедури розкриття злочину та позбавляє шансів на арешт злочинця. А для таких, що мають гроші, та їхніх захисників, відкриті двері для маніпуляцій процесуальними нормами. Це не лише збільшить кількість злочинів, а й спонукатиме до нових. Окрім того, де гарантія, що не утвориться корупційна схема? Якщо іноді слідчих звинувачують у зловживанні правами і відмовою у проведенні експертизи. Або ж, призначаючи її, ті дозволяють експертам знищувати деякі докази, що в результаті позбавляє можливості знайти кінці. Але й це ще потрібно довести. То чи не доведеться тепер задля пришвидшення отримання дозволу на призначення судово-медичної експертизи платити слідчому судді? Є сподівання, що ці зміни переглянуться і все стане на свої місця.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!