Про те, що Володимир-Волинський ретельно готується до  свого 1030-річчя, говорить прискорений ремонт тротурів у центрі міста. Там вже добрячий місяць-другий ремонтники мокнуть та мерзнуть, проте бруківку таки вперто вкладають.  Здирають асфальтне покриття,  мостять щебенем, розмахують лопатами, гупають молотами і вдають, що дотримуються технології.

Багато хтоіз володимирчан на усе це дивиться по-різному. Дехто радіє, що центр міста з часом набуде привабливого вигляду. А той, хто розуміється на технології, просто плюється. Все киває на те, що довго така тротуарна доріжка у своєму першопочатковому вигляді не витримає. Розсунеться, де потріскає, а де й прогнеться.

І ось перші «результати». Бруківка, яка нещодавно вкладена біля госпорозрахункового ринку в бік вулиці Небечної Сотні (та й повз приміщення міської ради), починає поступово “грати” під ногами. Йдеш по ній і відчуваєш коливання торуатуру.  А подекуди вона  просто не має під собою основи. Її можна взяти та вийняти голими руками. Або ж просто перечепитися та гепнути долілиць.

Аналогічна картина спостерігається на окремих ділянках тротуарної доріжки, що на вулиці Ковельській. Її вкладали лишень минулого року.

У цій  «новітній» технології, яка в народі віднайшла назву: «відчепіться від нас», постає ряд запитань. Невже ніхто із керівництва міста не ходить цими вулицями та не помічає, що під ногами проста халтура? Адже ж на ці роботи витрачені кошти міського бюджету, які плавно перетікли до кишені будівельної фірми. То може варто створити комісію та все ж таки пройтися отими тротуарами, щоб власними ногами відчути «якість» робіт?

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!