Весняна пора – привід вкотре поговорити про строкову службу у Збройних Силах України. Такий собі інформаційний «фетиш», який під час чергової призовної кампанії активно іде по руках представників ЗМІ та діячів «небайдужої спільноти». І про що ж говорить, зазвичай, голос народу?

А він глаголить, зазвичай, із використанням негативних конотацій і штампів! Зокрема: не йтиму до війська, бо не хочу дурно згаяти час, солдати голі-босі-нещасні, змусять підписати контракт і відправлять в АТО, не бажаю мести плац і білити бордюри, усі командири – хабарники тощо…

Чому на п’ятий рік війни наше суспільство й досі перебуває у полоні інформаційних шаблонів совкового зразка, а іноді відверто ретранслює меседжі ворожої пропаганди – окрема тема для обговорення. Єдине, що ми можемо зробити зараз – продовжити розвінчувати подібні закиди у бік українського війська та інформувати про реалії строкової служби в сучасній українській армії.

Існують обурення від тих, хто колись сьорбнув солдатської каші, але не виніс з часів армійської служби позитивних висновків. Окей, зараз строкова служба вже далеко не така марудна і мерзенна, як у війську пострадянського зразка. За останні п’ять років наша армія пережила чималі еволюційні зміни.

Зокрема, ті, хто твердять «мантру» про дурно згаяні півтора роки та голих-босих-голодних солдатиків, мають знати про останні зміни в законодавстві та забезпеченні призваних на службу бійців. Так на забезпечення української армії у бюджеті держави на 2018 рік передбачено 86 млрд грн: це на 25% більше, ніж у 2017 році. Сьогодні строковики перебувають на повному державному утриманні, розміщуються в казармах (на кораблях), забезпечуються новою якісною військовою формою одягу та спорядженням, щоденним триразовим гарячим харчуванням.

За останні чотири роки повністю змінилося і речове забезпечення військовослужбовців. Вже «канула в Лету» стара форма «дубок», яка розлазилась після декілька разового прання, чи чорні рифлені берці «тисяча кроків», прозвані так за строк їх використання. Нині в армії «ренесанс» речового забезпечення, запроваджено нові норми забезпечення і строки носіння військового обмундирування.

Про зарплату солдатів – питання двояке. З одного боку строковик – на повному державному пансіоні. З іншого – він є живою людиною. Молодою людиною з відповідними потребами, тому платня в 154 – 245 грн. на додаткові особисті потреби явно мала, і хотілося б щоб з часом вона була більшою. Проте строковику гарантовані й інші виплати

Військовослужбовці, які призиваються на строкову військову службу, отримують одноразову грошову допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів (наразі це 3500 грн). При звільненні в запас їм також виплачується вихідна грошова допомога у розмірі 8-ми посадових окладів (від 1 232 – до 1 960 грн. залежно від в/звання і посади). Для в/службовців з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування 12 окладів (від 1 848 – до 2 940 грн.) Після звільнення і повернення додому, Управління соціального захисту також виплачує одноразову грошову допомогу розмірі середньої заробітної плати, або у розмірі прожиткового мінімуму (для осіб, які до призову не працювали). Також за строковиками, які офіційно працювали,  зберігаються робоче місце та середній заробіток, тобто під час служби їхній роботодавець і далі буде виплачувати зарплатню. Окрім того, строкова військова служба зараховується до стажу роботи, що гарантує пенсійні накопичення. Під час служби надається 10-ти денна відпустка.

Ще одна улюблена конячка «борцунів» за право не піти до війська – не бажання мести ломакою плац. Та буде вам відомо: строковики перших три місяці служби проводять у навчальних центрах Збройних Сил України де проходять повний курс підготовки піхотинця. З іншого боку – якщо хочеш красуватись з автоматом в повний зріст – ніхто не перешкоджає укласти контракт і відправитись бити ворога на фронт. Адже строковик в жодному разі не попадає в зону військового конфлікту.

Що ж ми маємо, як кажуть, в сухому залишку?! Не наша задача переконувати тих, хто досі перебуває у полоні ворожої ідеології! Нехай вони і надалі малюють в уяві картинки, де зграя напівдиких кавказців уночі знущається в туалетній кімнаті казарми з одинокого солдата Вані. Але стоп, це ж картинка з російської дійсності! Наші строковики не лише мають повагу від народу та друзів. Вони щодня нарощують м’язи і стають справжніми бійцями! Високу фізичну підготовленість мають не лише елітні підрозділи, але й звичайна піхота! Так що думайте, панове, і робіть висновки!

Військовий комісар Володимир-Волинського об’єднаного районного військового комісаріату підполковник Руслан ЯЦІЙ.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!