Нещодавно на сайті Українського центру оцінювання якості освіти з’явилися результати ЗНО-2018. Інформація ця дуже обширна, і в одній публікації просто фізично неможливо її усю подати.  Тому видання вирішило розпочати з Володимир-Волинського району, взявши  для порівняння три навчальні заклади: міста Устилуг, села Лудин та опорну школу села Суходоли.

Лише 8 випускників Устилузької ЗОШ взяло участь у ЗНО із української мови та літератури. З цієї кількості один учень не пройшов стовідсотковий бар’єр. Решта розділила  результати наступним чином: 5 учнів  увійшло до рейтингу від  100 до 120 балів, два – від 160 до 180.   У зонішньому незалежному оцінюванні з історії взяло участь 8 учнів, з яких один не переступив стовідсотковий рубіж. П’ятеро набрало від 100 до 120 балів; 1 – від 120 до 140; та 2 – від 140 до 160.  На ЗНО з таких  предметів як математика, фізика, хімія, біологія не зареєтровано жодного випускника. Семеро учнів виявило бажання здавати ЗНО з георгафії, один з яких не набрав і сотні балів. Решта шкалу розділили наступним чином: 2 – від 120 до 140; 3 – від 140-160 та 1 – від 160-180. З англійської мови оцінювання виявив бажання проходити один  випускник, котрий набрав від 120 до 140 балів.

Шестеро учнів випускного класу Лудинської ЗОШ взяло участь у зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови та літератури, двоє з яких – просто не подолало поріг 100. Решта розділили рейтинг наступним чином: 1 – від 100-120 та 3 – від 160-180 балів. Не краща картина щодо оцінювання із історії: із 4-х випускників – троє не подолало поріг. Один набрав від 140 до 160 балів. По троє учнів брало участь в ЗНО із математики та білогії, з яких двоє   з математики, а один із біології не набрали сотні балів.  Не справився із завданнями  один  із п’яти тестуючих  із географії, решта – розділили порівну результати від 100 до 120 та від 140-160 балів.

Не надто оптимістична картина із якістю знань у випускників опорної школи села Суходоли. Бажання здати зовнішнє оцінювання виявило лише 5 випускників з предмету українська мова та література. З цієї кількості один учень  провалив тести, проте двоє все ж таки набрало від 160 до 180 балів.  З історії, з 4-х тестуючих – двоє не  подолало  стовідсотковий бар’єр, з георграфії – один. Приємно відмітити, що двоє учнів з історії та один з географії виконали завдання на 160 балів.

За цією мовою сухих статистичних цифр ховаються підводні валуни, які вказують на те, що з кожним роком якість освіти в районі чомусь занепадає. На це може бути дві причини: або учні просто не мають бажання вчитися та здобувати вищу освіту, або ж педагоги у чомусь не допрацьовують. Бо навіть та мізерна кількість випускників, яка зареєструвалася на ЗНО, показує низькі знання.  То навіщо тоді відкривати опорні навчальні заклади, коли окрім назви нічого не змінилося? Чому декілька років підряд в Устилузькій ЗОШ учні показують низькі знання під час ЗНО, а дирекція разом із педагогічними працівниками нічого не роблять? А чому мовчать батьки? Невже їм байдуже, якою буде доля їхніх дітей? Невже й надалі вони гнутимуть спини на полуничних плантаціях польських фермерів, збиратимуть   яблука та будуватимуть мости? Чи для того ми пхаємося до Європи, щоб бути там низькокваліфікованою робочою силою?

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!