І вкотре питання щодо підвищення тарифів порушються волинськими перевізниками. Хоча по Володимиру-Волинському він поки не змінився, проте на міжміських та приміських маршрутах вартість  квитка виріс на дві-три гривні. А де й більше.

Пояснення цьому є. Ціна на паливо, запасні частини,  мінімальна зарплата  та інші складові, які впливають на формування ціни проїзду, повзуть догори. Щоразу перевізники вказують на те, що їхній автопарк зношується, нового транспорту купити немає з що, бо постійно працюють  мало не в збиток, і практично усі маршрути є збитковими.

При цьому чомусь забули про німецькі «Сетри», які  “приїхали” до Володимира у якості благодійної допомоги через фонд «Матері Божої неустаної помочі». Біля десяти  років тому перед виборами  повозили безкоштовно людей по місту та й … стали на припонах на території КП «Полігон».

Пригадується, голова фонду Микола Гінайло неодноразово порушував питання подальшого їх використання. Невже у місті не знайдеться підприємця або ж перевізника, котрий мав би бажання возити цими автобусами людей по місту?

«Декілька років тому я вніс пропозицію: передбачити у структурі КП «Полігон» службу, яка б займалася пасажирськими перевезеннями «Сетрами»,  – ділиться Микола Гінайло. – Внесли зміни до Статуту щодо можливості здійснення перевезень, але …  Багато хто закидає, що автобуси несправні, та це неправда. Ними возили вояків на Рівненський полігон, задіюють їх до перевезення людей у Провідну неділю та на  екскурсії.  Привезли німці до цих автобусів додаткові запасні частини, акумулятори. Нині вирішується питання придбання резини… »

Проте чомусь, як наголошує Микола Архипович, й надалі питання навколо «Сетрів» зайшло у глухий кут. При наявності комфортабельних автобусів городяни, заплативши 4 гривні, змушені товктися у задушливих та непристосованих маршрутках.

«На жаль або й на добре, виборів поки що немає, і немає кому попіаритися. Навіть на тих же «Сетрах», організувавши за кошти бізнесу перевезення людей,  – продовжує Микола Гінайло. –  Постійно мені заперечують, що автобуси не можуть використовуватися для одержання прибутків, бо прибули в Україну під маркою «благодійна допомога». А як тоді використовується швидка медична допомога з Франції? А як використовуються ліжка у лікарні та інше медичне обладнання? Це ж теж до Володимира прийшло у якості благодійної допомоги. Дивно, що субвенція на пасажирські перевезення чомусь осідає у кишенях приватного перевізника замість того, щоб усім разом (і депутатам, і членам міськвиконкому, і громадським формуванням) подумати над тим, як організувати перевезення  «Сетрами».  Кінець-кінцем, я відповідатиму за використання автобусів, якщо комусь спаде на думку вкотре надіслати запити до ДФС та прокуратури! І я відкрито заявляю, жодного порушення у тому, що автобуси курсуватимуть містом та надаватимуть послуги з перевезення пасажирів, немає. Просто  відсутнє бажання у місцевої влади цим займатися».

На завершення розмови Микола Архипович як альтернативу запропонував пустити свого роду паломницький рейс «Храм св. Володимира – Храм Св. Юрія» (на пожертви пасажирів), тобто із цукрового заводу до військового містечка. А чому б і ні?  А коло пільговиків також визначити окремим рішенням сесії.

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!