Ще навесні усі місцеві ЗМІ інформували містян про апарат гемодіалізу, який отримало Володимир-Волинське ТМО. Це стало можливим завдяки співпраці з благодійним фондом  «Україна. Допомога. Брайтшайд» та  зусиллям Фонду  «Матері Божої неустаної помочі». Здавалося, нарешті й у княжому місті  буде житєво важлива апаратура. Та ще й задарма. І  не доведеться  людям, котрі страждають на ниркову недостатість, а їх  налічується 14 осіб, добиратися до сусіднього Нововолинська чи Луцька для проведення необхідної процедури.

Апарат розрахований на 24 хворих одночасно, його залишкова митна вартість становить близько 40 тисяч євро.  Проте  добігає до кінця рік. А про гемодіаліз усі “забули”. Ні керівники міста, ні головний лікар, ні жоден із місцевих депутатів  й словом ніде не обмовилися про нього.

Хоча міський голова Петро Саганюк запевняв: штучна нирка працюватиме.  «Дякуючи Миколі Гінайлу та Генріху Беннеру отримали таку апаратуру безкоштовно з Німеччини, налаштування її також здійснять німецькі спеціалісти. А додати штатних одиниць для роботи у цьому кабінеті доведеться. Але це дуже важлива процедура, тому «штучна нирка» безсумнівно працюватиме у місті». Йдеться на офіційному сайті міськради: http://volodymyrrada.gov.ua/pytannya-vidpovidi-bryfingu-miskogo-golovy-3.html

То чому ж досі вона припадає пилом? Невже  за стільки часу не змогли вирішити питання підготовки спеціалістів, котрі б могли працювати на життєво необхідному апараті?  Чи владі міста байдуже на хворих володимирчан?

Голова Фонду Микола Гінайло поділився, що найближчим часом доведеться віддавати апарат гемодіалізу в інший регіон.  Зізнається, вже втомився щось комусь доводити. І швидше за все,  обладнання поїде  в один із лікувальних закладів чи госпіталів на Схід.

Варто нагадати, штучна нирка – процедура складна, триває по три-п’ять годин і повторювати її потрібно до трьох разів на тиждень. Хворим з Володимира-Волинського, незважаючи на самопочуття, відстань та витрачені кошти, доводиться декілька разів на тиждень  добиратися до сусідніх міст, щоб отримати шанс на продовження життя, коли це можна зробити у рідному місті. Ось так дбають про здоров’я жителів Володимира посадовці. Годують людей обіцянками, замість того, щоб допомогти їм вижити. Більше того, жодної копійки з бюджету не довелось витратити на дороговартісне обладнання. Та чомусь не знайшлося у них бажання його установити і «додати штатних одиниць для роботи».

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!