Район колишнього цукрового заводу знаходиться на околиці міста. Тому цивілізація сюди не доходить: старі будинки, що потребують ремонтів, дороги, які теж просяться їх підлатати та благоустрій вулиць, що бажає бути кращим.

Депутат міської ради Роман Горошкевич, за якого віддали голоси виборці – мешканці району цукрового зводу, зізнається, проблем у цій частині міста вистачає. Довелось довго просити, щоб зробили освітлення на територіях, що прилягають до газопроводу. У 2016-му році вдалося якось це питання вирішити. Крім того, за останні роки відремонтували під’їзд одного з будинків, полагодили освітлення на прибудинковій території.. Однак залишається чимало невирішених  справ. Зокрема, говорить депутат, одна з них, – прокладання тротуару від цукрового заводу до залізничного переїзду. Депутатські звернення з цього приводу Роман надсилав щороку, але досі отримував відписки, що є інші нагальні проблеми, а до околиці черга дійде згодом. Заплановані на минулий рік ремонти в інших під’їздах та встановлення дитячих майданчиків теж так і не вдалося реалізувати. Окрім того, не перший місяць намагається Роман Горошкевич вирішити питання з облаштуванням доріжки до сміттєвих контейнерів, що біля будинку на вулиці Луцькій, 158, –  їх перенесли ще в серпні, але добратися до них складно, особливо у дощову пору. Тож у планах депутата – знову звертатися до чиновників, аби нарешті звернули увагу на болючі проблеми віддаленого від центру міста району.

– Дуже хочеться аби наше місто було гарним не тільки у центрі, а й на периферії, – каже Роман. – Хоча,  не скажеш, що у Володимирі нічого не робиться. Та, на мою думку, цього замало. Особливу увагу варто звернути на відсутність  цікавої відпочинкової зони для молоді. Кілька років тому я брав участь у конкурсі громадських проектів, що реалізовувались із бюджету участі, але, на жаль, мій проект не переміг. Моїм задумом було будівництво роликового катка у парку «Слов’янський» з облаштуванням навколо нього відпочинкової території, де б можна було проводити і розважальні заходи.  Вважаю, на центральній площі, де вшановують пам’ять загиблих героїв, розвагам не місце, а жителі Володимира, зокрема молодь, мають десь відпочивати. У  нас є кілька шкіл, вище професійне училище, педагогічний та агротехнічний коледжі, де навчається молодь, якій немає куди піти сьогодні. Інша глобальна проблема – відсутність робочих місць для цих же молодих спеціалістів, які по закінченню навчання у закладах воліють виїхати з Володимира-Волинського якщо не за кордон, то в інші регіони.

Оскільки працюю з дітьми та спілкуюсь з батьками, часто чую, що молоді люди не можуть реалізувати своїх здібностей у рідному місті, тож доводиться шукати можливості  втілювати свої  задуми та ідеї далеко за його межами. Від цього стає сумно, адже щиро вірю, що Володимир з його багатовіковою історією заслуговує на розвиток, а для цього потрібно усіма силами сприяти тому, щоб молоді та прогресивні люди з бажанням змін творили майбутню історію нашого міста.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!