Незабаром вибори Президента України. Тому кожний із кандидатів на посаду Гаранта підшукував по регіонах довірених осіб. До їх списку потрапив директор «3К» депутат Володимир-Волинської районної ради від ВО «Свобода» та орендар не одної сотні гектарів землі на території Устилузької ОТГ Павло Карпюк як довірена особа кандидата у Президенти Руслана Кошулинського.

Про самого кандидата не варто комусь щось доводити, бо він давно відома особа у політиці, яка заслужила повагу громадськості.  Брав активну участь у Революції Гідності та у боях на Донбасі у званні старшого сержанта.  Проте на той час  й гадки не мав, що його побратим по «Свободі» Павло Карпюк торгує російською зброєю. Не заради перемоги у війні, не заради укріплення боєздатності української арміїі, а заради  наживи. Бо зброя їхала контрабандою до Європи.

Про Карпюка можна писати цілі поеми з кримінальним присмаком. Де не кинь – одні судові рішення та навіть вироки.

Перше, – це «Верховний Суд змусив Павла  Карпюка повернути 156,5 га землі, які свого часу  пан Павло, прикриваючись материним «ВорчинАгро»,  взяв в оренду,  а  фактично оброблялися «КарпоАгро» того ж Павла.

Увійшовши в кураж, він нещодавно ще й напівдарма прикупив землю у Володимирі-Волинському під маркою промислового виробництва, а насправді  приміщення колишнього заводу продтоварів Карпюк вже давно переобладнав під комерцію. І придбавши по 214 гривень земельку, через певний час знову піде до міських депутатів з проханням зміни її цільового призначення.

Однак апогеєм Карпюкових оборудок став вирок Любомльського районного суду Волинської області 07 червня 2018 року.  ( Справа № 163/883/18, Провадження № 1-кп/163/73/18).

Ось витримки із вироку: «Обвинувачений ОСОБА_1, уродженець….,   що проживає …, українця, громадянина України, вищої освіти, розлученого, директора підприємства «3К» (читай Карпюк (Авт.), раніше не судимого.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він в період 12 лютого 27 березня 2017 року за участі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які не були обізнані з його злочинними намірами, умисно організував доставку теплообмінника, в порожнину якого невстановленими особами на території Російської Федерації поміщені компоненти до артилерійської установки АК 630(шестиствольний артилерійський автомат АО-18 системи Гатлінга разом з обертальним блоком стволом калібру 30 мм), з міста Бєлгород Російської Федерації через пункт пропуску «Гоптівка-Нехотєєвка» Харківської митниці ДФС на територію Харківської області, а звідти за допомогою курєрської служби до відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» у місті Володимир-Волинський.

Отримавши 27.03.2017 року у цьому відділенні вказаний теплообмінник із компонентами до артилерійської установки, ОСОБА_1 за участі та посередництва ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які не були обізнані з його злочинним намірами, 28 та 29 березня 2018 року автомобілем «Сітроен», номерний знак НОМЕР_1, перемістив ці компоненти до артилерійської установки через митний кордон України в порушення ст. 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» без наявності висновку, дозволу чи документа про гарантії через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС. Однак обидва рази транспортні засоби були повернуті працівниками митного органу ОСОБА_12 у звязку із перевищенням ліміту ваги для даного класу автомобіля.

31.03.2017 року ОСОБА_1 за участі та сприяння ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13, які не були обізнані із його злочинним намірами, в порушення тої ж ст.24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» без наявності висновку, дозволу чи документа про гарантії організував переміщення через митний кордон України теплообмінника з тими ж компонентами до артилерійської установки АК 630 через митний кордон України автомобілем «Фіат Дукато», номерний знак НОМЕР_2, через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, не повідомивши про вміст переміщуваного теплообмінника інспекторам митниці під час усного опитування та заповнення митних декларацій, після чого о 03:16 годині 01.04.2017 року зазначені товари військового призначення були виявлені та вилучені працівниками митних органів ОСОБА_12.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.333 КК України. Суд у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.333 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.»

Отже, судом Карпюка визнано винним у незаконному вивезенні за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки. І при такому обвинуваченні та   судовому вироку він, торгуючи  зброєю із Російської Федерації , стає довіреною особою людини, яка воювала на Сході із однойменним агресором?! 

Крім цього, його цивільною дружиною є член “Партії Регіонів”, котра до декретної відпустки займала державну  посаду у міграційній службі. А де ж славнозвісна люстрація? Адже «Свобода» стояла у першоджерел її запровадження після революції Гідності.  Хоча й цим встиг славнозвісний свободівець скористатися, коли мріяв владарювати в районі: разом із  однодумцями від БЮТ на одній із сесій Володимир-Волинської районної ради  чинив  моральний тиск  на колишніх голів району доти, поки вони власноручно не написали заяви про відставку. І поставивши коробку з-під взуття, а  з вішалки та штори змайструвавши кабінку для голосування, провели вибори голови райради та його заступника. До речі, Карпюк отримав тоді лише посаду заступника. Проте довго на посаді не втримався…

То за якими тоді моральними якостями, діями та поглядами обирають довірених осіб? Невже таким як Карпюк є місце серед них?

 

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!