Видання «ВолодимирМедіа» неодноразово порушує  комунальні проблеми. Здебільшого про неприглядний та непрохідний вид бічних вулиць Володимира-Волинського, по яких в негоду неможливо пересуватися. Навіть у гумовцях. Мешканці таких вулиць, втомившись від бездіяльності влади, створюють вуличні комітети, за власні кошти виготовляють документацію на ремонт дорожнього полотна та чекають роками, допоки дійде черга асфальтування. Але нині ми поведемо розмову   про відповідність стану вулиць їх назвам.

Взяти для прикладу хоча б вулицю Шухевича. Видатного українського борця за незалежність України.  Кругом ями, немає належного освітлення, а тротуари подібні до гірок з перепонами та впадинами.   То кого ми таким виглядом славимо чи навпаки знеславлюємо?

Далі для прикладу можна привести вулицю Кожедуба –  маршала авіації, учасника Другої Світової війни. Як говорять жителі цієї вулиці, якби той Кожедуб зумів побачити в якому вона стані, задумався б, у чому ж він провинився перед нащадками, які довели цю вулицю до  неприглядного   стану?  І найсумніше, що до цього немає нікому діла.

Поряд вулиця Лобачевського, жителі якої самостійно роблять барикади зі шлаку, щоб зберегти свій город від потопу у сезон дощів.

До цього переліку варто додати  ще дві вулиці – Кобзарська та Марусі Богуславки. Назвою жителі можуть гордитися. Але стан покриття настільки  розбитий, що після дощу усі, хто добирається в центр Володимира, наприкінці вулиць скидають гумові чоботи, перевзуваються в туфлі, а гумовці ховають у кущах. З розмови з мешканцями дізналися, що неодноразово зверталися до міської влади з проханням включити ці вулиці у перелік ремонту, проте там лише або відмовчуються, або  відповідають: «Ваші вулиці на околиці міста, тому поки що про їх ремонт говорити рано». Ось і доводиться людям й далі долати калюжі, згадуючи владу не злим тихим словом. Чим же провинився Кобзар та Маруся Богуславка, що їніми іменами назвали вбитий шлях ?

Цей перелік можна наводити далі. Багато хто з жителів Володимира-Волинського втрачає надію на владу та самостійно намагається благоустроїти прибудинкову територію, взявши на себе витрати по вкладанні тротуарів. З тої ж бруківки. Ось і виходить, що комунальний тротуар на одній стороні вулиці не витримує жодної критики, а напроти набув європейського вигляду.

Перейменувати – діло нехитре.  Однак   ніхто з тодішніх та нинішніх чиновників не задумувався над тим, як та чи інша вулиця   виглядатиме. Чи не буде соромно перед пам’яттю видатної людини?  Виходить, що ні.  Бо у міської влади останніми роками інший пріоритет:  заміна одної бруківки на іншу або її вкладання поверх асфальту в парку «Слов’янському».

Нещодавно усі бачили, як у центрі міста тиждень будівельники перекладали бруківку на перехресті вулиці Ковельської, Драгоманова та Цинкаловського, бо свого часу забули вмостити декілька плиток із ребристим жовтим забарвленням. Кажуть, для  покращення пересування інвалідів…  Почин хороший, якби не те, що на подібні ремонти з міської казни витрачаються мільйони, бо… забули на початку покласти.

 

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!