Актор театру і кіно Дмитро ЯРОШЕНКО є гостем фестивалю «Княжий». На заході він презентував трейлер фільму «Заборонений», який розповідає про про останні роки життя Василя Стуса, його боротьбу з системою та  про спроби опублікувати свою останню збірку віршів, яку він намагався передати з в’язниці. У ньому він є виконавцем головної ролі. Послухати про його творчість та дізнатися, як проходили зйомки, можна було, завітавши на гутірку.

Дмитро Ярошенко народився і виріс у місті Жовті Води, що на Дніпропровщині. Ще змалку приміряв на себе різноманітні ролі у шкільному театрі, писав сценарії для сімейних свят, а після закінчення школи вирішив вступити до Національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Нині служить у театрі «Дах», де є провідним актором, однак грає головним чином у фільмах, серед яких і американська стрічка про Україну, у якій зіграв снайпера, який повернувся із зони АТО з постравматичним синдромом.

У вересні глядачі зможуть побачити стрічку «Заборонений», у якій Дмитро Ярошенко зіграв поета-шістдесятника, перекладача, прозаїка, літературознавця і правозахисника – Василя Стуса. Актор розповідає, що кандидатів на цю роль було понад півсотні, до вибору актора команда фільму підходили досить ретельно, в результаті подзвонили йому та запросили на зйомки. Чималу роль відіграла і його зовнішність. Оскільки дуже схожий на героя фільму. Зізнається, ще в університеті йому про це говорили однокурсники. Під час зйомок навіть гриму майже не накладали, лише додали родинку,  згодом одягнули перуку. Сюжет розгортається у тюрмі. Дмитро Ярошенко розповідає, що зйомки відбувались у виправній колонії №95 у Березанях. За півроку до початку знімань заклад закрили. Однак це ніяк не пов’язано з фільмом, а швидше за все з покращенням умов ув’язнених, яких перевели до іншого закладу. Варто зазначити, у цій колонії все залишилось так, як було за часів Радянського Союзу, що допомогло авторам відтворити атмосферу та умови, у яких знаходились ув’язнені 30-40 років тому.

Не обійшлося і без суперечностей з родиною письменника. Був момент, коли проти ідеї фільму виступив його син Дмитро Стус, і заборонив використовувати  ім’я  та вірші батька. Та згодом ситуацію вдалося владнати. Варто додати, було кілька варіантів його назви – “Птах душі, “Стус”. Однак  творча група поставила крапку у назвві “Заборонений”, оскільки розглядала роботу як  уособлення боротьби з тодішнім режимом.

Фільм опинився у центрі скандалу й через сцену суду над письменником, у якому брав участь його адвокат Віктор Медведчук, який пригрозив судовим позовом, у випадку, якщо у фільмі буде «недостовірна інформація» про нього. На певному етапі сцену видалили, але через бурхливу реакцію громадськості автори фільму повернули її. Щоб якнайточніше відобразити усі деталі судового процесу над поетом, сценаристи використали стенограму суду.

Цікаво було дізнатися,  чи відома йому реакція на фільм самого Медведчука? На що актор відповів, що особисто не довелось зустрічатися з політиком, але з інформації, яка є у соцмережах, він “не вважає себе винним у цій справі, і не збирається виправдовуватися, додаючи, що спеціальна комісія з адвокатської етики перевірила його роботу як адвоката Василя Стуса. Також говорить що коли хтось думає, що він міг би врятувати Василя Стуса, то він ніколи не жив у Радянському Союзі й не знає, що рішення за такими справами ухвалювалося не у суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок”.

Окрім схожої зовнішності з Василем Стусом, виявляється, є дещо спільне, що поєднує актора з поетом, – східна філософія та індійська культура. Дмитро Ярошенко розповідає, що кілька років тому він побував в Індії, після чого почав цікавитись її культурою, згодом перейшов до вивчення східної філософії, став займатися медитацією. Завдяки цьому віднайшов запитання на багато відповідей. Актор зазначає, що Василь Стус також практикував східні вчення, що, ймовірно, допомагало йому виживати у в’язниці.

Не менш важливим моментом є реакція рідних Василя Стуса на фільм. На гутірці показали відео  інтерв’ю з сестрою письменника – Марією Стус, у якому вона зазначила, що їй сподобалось, як зіграв її брата Дмитро Ярошенко, а ще вразила зовнішня схожість.  Також вона поділилася спогадами про поета.

Що хотілося б змінити, якби була можливість? Дмитро зізнається, що інакше зіграв моменти, пов’язані з дружиною письменника. Додав би більше світла в очах та теплоти. Оскільки потім дізнався про те, що Василь Стус обожнював свою кохану, і ставився до неї як Данте до Беатріче.

Що вважає головним у роботі над фільмом? Важливо було показати героя справжнім, тому постійно читав його поезію, намагався якнайглибше пізнати його й увійти в образ. На скільки це вдалося – дасть оцінку глядач.

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!