У Володимирі відбулися урочистості з нагоди Дня Державного Прапора. Представники влади разом з духовенством та громадськими активістами пройшлися ходою, підняли стяг у парку «Cлов’янському» та поклали квіти на площі Героїв. На цьому офіційна частина урочистостей завершилась. Так і хочеться сказати: відбули.

Та чомусь напрошується питання: а де свято? Чому ніхто не здогадався розвісити прапори у місті або ж символіку. Не актуально? Не важливо? Не потрібно? Ні, не на кожному стовпі, а хоча б на кількох. Щоб відчувалося, що синьо-жовтий символ незалежної держави – не просто привід пройтися містом один раз у рік, а  щось більше.

Якщо хтось забув, то варто нагадати, що під ним гинули і продовжують гинути найкращі сини України. За нього вбивали і продовжують вбивати патріотів. Його боїться ворог, ненавидять реваншисти, перед ним тремтять зрадники.

День Державного Прапора відзначають один раз у рік. Наступного дня святкуватимемо День Незалежності. Та якось не святково на душі, коли йдеш містом, бо воно сіре і безлике. Напевно так цінуємо наші символи, нашу незалежність…

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!