Сьогодні досить часто можна спостерігати нетипову жорстокість у дітей та підлітків відносно своїх однолітків та оточуючих. Це явище носить назву булінг – визначається як утиск, дискримінація, цькування, означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного), агресивної поведінки, одного з членів колективу з боку інших представників коллективу, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Виділяють такі види булінгу: – фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень); – психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж); – економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей); – сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти); – кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Варто звернути увагу на те, що від булінгу страждають обидві сторони – як агресори, так і жертви. Однак, в сучасному суспільстві більшість людей – це пасивні спостерігачі. Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме: переслідувач (агресор), жертва та спостерігач. Булінґ, як правило, здійснюється в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі відсутній. Це може бути шкільне подвір’я, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. Інколи, дитина піддається знущанням і поза межами школи. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі. В Україні майже кожна друга дитина стає жертвою булінгу. Більшість з них соромляться, що стали жертвою знущань і нікому про це не говорять. Психологи наголошують, що саме тому батькам необхідно мати довірливі стосунки з дітьми і знати головні ознаки, за якими можна виявити булінг, щоб підтримати і захистити свою дитину. Керівник закладу освіти зобов’язаний створити безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник: • розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;  розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;  вживає відповідних заходів реагування;  забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);  повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Передбачено також зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків. Крім того, чинне законодавство зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів. Також слід зауважити,що педагогічні працівники також мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю. 9 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин. У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Отже, якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу: поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви готові її вислухати і допомогти; запитайте, яка саме допомога може знадобитися, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації, поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона). Обов’язково повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу. Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію. Також варто відмітити ще один момент. Всі ми живі люди: і діти, і вчителі. І від емоційних зривів, навіть у найбільш благополучних суспільствах, в дуже благополучні часи, ніхто застрахований не був. Головне, щоб цьому була дана професійна оцінка і зроблені відповідні висновки. Тоді це якоюсь мірою навчить оточуючих. Насильство в школі – буденна реальність для багатьох людей в усьому світі. Знущання в школах – це один з найнебезпечніших видів насильства, отже одне з основних завдань батьків – навчити свою дитину співпрацювати з іншими дітьми.

Волошина Марія Володимирівна провідний спеціаліст Володимир-Волинського міськрайонного відділу ДРАЦС

 

Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!