АНДРІЙ ВОЙНАРОВСЬКИЙ – БОРЕЦЬ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ

20.03.2023 | Статті

Переглядів: 41

У сучасний непростий час, коли триває кровопролитна агресія, яку вчинила росія проти мирної України, актуально згадати історичних діячів, які віддали у боротьбі з ворогом своє життя, тим більше, що в історії України було багато періодів, коли північна сусідка приходила до нас з ворожими намірами.

Одним з таких діячів був Андрій Войнаровський. Він народився у 1689 році у місті Володимирі на Волині. Його батьком був польсько-український шляхтич Ян Войнаровський, а матір’ю – Олександра Мазепа – племінниця відомого українського гетьмана Івана Мазепи. З ранніх літ Андрій виховувався при гетьманському дворі. Молодий чоловік отримав блискучу освіту у Києво- Могилянському колегіуму та у Дрезденському університеті в Німеччині. Певний час жив при дворі польського короля Августа ІІ Сміливого, набував управлінського досвіду і шляхетних манер.  

Згодом служив у свого дядька – гетьмана Івана Мазепи, був осавулом, тобто найближчим помічником, слідкував за порядком на Січі. Окрім того, Войнаровський володів значними маєтками на Лівобережній Україні, був учасником антимосковських справ Мазепи, його довіреною особою.

Ось як написав про А.Войнаровського історик Олександр Оглоблин: « Трагічна доля Войнаровського. Нащадок – і по батькові, і по матері – старих і славних українських родів, він змалку був позбавлений і батьківської опіки і материнської ласки. Під пильним доглядом дядька- гетьмана Івана Мазепи молодий Андрій дістав найкраще виховання і найкращу освіту, яку тоді, в часи свого розквіту,  могла дати Києво-Могилянська академія. Втаємничений у політичні плани гетьмана Мазепи. Він був його вірним помічником і відзначився  під час українсько –московської війни 1708-1709 років. Поразка у Полтавській битві примусила Войнаровського податися на еміграцію. Де він проводив широку дипломатичну діяльність, скеровану проти Москви. Але вороже око пильно стежить за ним і 12 жовтня 1716 року у німецькому місті Гамбурзі його схоплюють москалі і відправляють до Петербурга. З московських лабет Войнаровському вже не вдалося вирватися. В цей найтрагічніший момент свого життя Войнаровський виявив справжню силу і  велич духа. Він знав багато і багатьох, але не сказав ворогові нічого. За це вони заплатили йому довічним ув’язненням у далекій Якутії, де серед дикої природи й напвідиких людей, мусив довгі роки конати той, кому так усміхалася доля. Але й за тих страшних обставин він не зломився, не схилив чола перед мстивим переможцем, не сплямував ні своєї особистої та національної гідності, ні свого історичного імені, яке стало символом для наступних поколінь українства і всіх тих, кому дорогі були ідеї свободи і національної незалежності.»

Помер Андрій Войнаровський у 1740 році в Якутії.

Проте, пам’ять про нього живе і донині. Відомий російський поет Кіндрат Риллєв, який належав до руху декабристів і симпатизував Україні, написав поему « Войнаровський». У ній він оспівав мужність Андрія Войнаровського у боротьбі з російським самодержавством.

 Ми, жителі Володимира, можемо пишатися тим, що понад 200 років тому у нашому місті народився чоловік , який був мужнім борцем за волю і незалежність України.

Він багато витерпів від ворожих посіпак Петра І, але не впав духом, не зламався, і довів тим самим, що українці – сильна і непереможна нація.

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини