Хто зацікавлений у Володимирі-Волинському все вирішувати без участі громади?
01.08.2021 | Статті
Переглядів: 12
20 липня на офіційному сайті Володимир-Волинської міської ради розміщене оголошення про те, що Відбудуться громадські слухання щодо будівництва готелю на вулиці Драгоманова, на яких управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради мало надати для оприлюднення проєкт детального плану території для будівництва комплексу тимчасового перебування паломників з врахуванням пропозицій громадськості з 21.06.2021 року до 20.07.2021 року.
Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості мало відбутися о 14:30 год. 21.07.2021 року в приміщенні ЦНАП (кабінет відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету міської ради).
Проте ці громадські слухання не відбулися, оскільки у соціальній мережі активістами міста розпочалася критика влади за недотримання відповідних процедур та нехтуваннями думкою громади.
Коли було задане запитання керівнику управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Тарасу Кибі, у чому причина перенесення слухань, у відповідь сказано: зважаючи на соціальну напругу серед громадськості.
Звісно, напруга таки є. І причиною цього є дії або бездіяльність влади, яка швидше всього направлена на успішну реалізацію хасидського проекту. Бо не подбала про широку інформованість громадськості міста відносно обговорення проекту детального плану забудови. Якщо пресслужба міськвиконкому вважає, що публікації та оголошення на сайті міської ради є достатнім інформресурсом, глибоко помиляється. Не усі жителі Володимира-Волинського відвідують офіційний сайт міста, а значна частина взагалі не володіє комп’ютерною грамотою. Тому для ось таких широких мас населення варто було виготовити та встановити по місту банери з оголошеннями або сітілайти, як це було зроблено Ігорем Пальонкою перед виборами та й напередодні дня міста мер знайшов можливість привітати жителів, вивісивши своє прізвище на білбордах.
Зрештою потрібно було взяти приклад з хасидів, які розмістили величезний плакат із кордонами території міста, яку вони вважають мало не землею своїх пращурів.
І ще одне. Громадські слухання мали відбутися не у залі засідань міської ради, не у КМЦ чи Будинку культури, а в кабінеті головного архітектора Тараса Киби. Зважаючи на його квадратуру та присутність декількох працівників, найбільше, що він міг умістити – 10 осіб.
Невже такими ви уявляєте громадські слухання? А чи може й надалі використовуєте нікчемну практику все вирішувати без участі громади?
