Конфлікт у Вербі навколо колишньої ферми. Думка громади та власника приміщень

28.08.2020 | Статті | перегляди:

На початку літа на шпальтах місцевих газет з’явилася інформація про те, що ФГ «Пан Продукт» планує будівництво свинокомплексу у селі Верба Оваднівської ОТГ, на  місці колишньої молочно-товарної ферми. Жителі не тільки Верби, а й навколишніх сіл виступили проти такого сусідства. Однак у серпні на території колишнього колгоспу були помічені люди й техніка, що занепокоїло мешканців, довелося навіть викликати правоохоронців. Ініціатором виступив депутат сільради та кандидат на посаду голови Оваднівської ОТГ Андрій РОЙ, який виклав відео конфліктної ситуації на своїй сторінці у Фейсбук, та звернувся до видання “ВолодимирМедіа”.

Зокрема, він розповів, що дізнавшись про наміри засновника та власника фермерського господарства Руслана НИЧИПОРА побудувати свинокомплекс, була створена ініціативна група, яка провела опитування жителів ОТГ, які одностайно висловилися проти, про що свідчать підписи людей.

  Щоб розібратися у ситуації побувала у Вербі та поцікавитися думкою жителів села. Її прийшли висловити активісти села Тетяна СКІЦЬ, Олександр ГЕРАСИМЮК, Сергій РОЙ, Наталія КОВАЛЬЧУК та Надія КАРАЧУН.

  -Будівлі  колишньої молочно-товарної ферми, які облаштовують під свинокомплекс, знаходяться 150-300 метрів від житлових будинків. Не з чуток знаємо, що собою являють такі господарства. Найперше це –запах, з яким зіштовхнулися мешканці інших населених пунктів, біля яких вони  розташовані. Уявіть у якому смороді ми житимемо. Та й не тільки ми, а й жителі навколишніх сіл, – ділиться Андрій Рой. – Адже там планується вирощування понад тисяча голів свиноматок.  Хоча цільове призначення будівель – корівники та свинарники, окрім того, відповідно до «державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» у даному випадку не повинно перевищувати 100-150 голів. Ще одне питання, яке гостро постає: відсутність стічних та очисних споруд. Куди зливатимуться нечистоти? Поруч знаходиться озеро, окрім того, в людей у дворах свердловини, і якщо нечистоти підуть у верхні грунтові води, ми будемо пити цю воду. І найголовніше, для того аби будувати такі підприємства, потрібно знати думку громади, для цього проводяться громадські слухання, прописані у законодавстві. Їх не було.

   Колишній голова колгоспу Сергій Рой, говорить, молочно-товарна ферма у селі була до тих пір, поки не постало питання екології, йшлося про відвід стічних вод.

– Поки житиму – буду проти того, щоб на території села знаходились свинарники. У колгоспі, який очолював, було 120-150 корів, які годувалися натуральними кормами, але аж ніяк не тисяча, до того ж це не свині. По-друге, приміщення будувалися за призначенням – під корівники-телятники, а не під вирощування свиней, – говорить Сергій Рой. – У свій час побудували свинарник у Сіраківці, і з моєї ініціативи його позбулися. Бо на власні очі бачив, що таке змиви.

  – Я пенсіонерка, але прийшла відстоювати право жити в екологічно чистому середовищі, насамперед роблю це заради майбутнього покоління, – розповідає колишня працівниця колгоспу, яка трудилася головою ревізійної комісії Тетяна Скіць. – Не зі слів знаю, що на даній території немає стічних та очисних споруд. І до чого це призведе – не важко здогадатися.

 – Хтось може зауважити, що ферма на території села дасть можливість створити нові  робочі місця. Але у цьому випадку ніхто про це навіть не говорить, насамперед йдеться про екологію. Та й люди, здебільшого, працевлаштовані. Оскільки сьогодні усе автоматизоване, багато робочих місць не вдасться створити, а ось проблем виникне чимало. Ми жили без ферми понад 20 років, й проживемо далі, – продовжує ділитися Андрій Рой. – Коли Руслан Нечипор купляв приміщення, обіцяв людям, що у них зберігатиметься зерно, а сьогодні ми спостерігаємо зовсім іншу картину. І щоб у подальшому уникнути проблем,  вирішили діяти. Насамперед, провели опитування жителів громади та зібрали підписи, написали звернення у відповідні інстанції, утім числі й народному депутату Ігорю Гузю. Якщо ситуація не зміниться, і власник будівель намагатиметься облаштувати свинарники, ми готові перекривати дороги, але не допустимо будівництва. Його підтримали присутні активісти.

Руслан Ничипор у коментарі виданню зазначив, що жодного будівництва на території колишнього колгоспу не ведеться. Натомість проводиться ремонт по заміні старої покрівлі на будівлях, які є у його приватній власності, та облаштовуються під’їзди до всіх в’їзних  воріт і дверей згідно технічним паспортам даних будівль. Таким чином він хоче зберегти своє майно.

-Я намагаюся відновити те, що роками  руйнувалося, – говорить Руслан Анатолійович. – А це близько  п’ятнадцяти приміщень, які колись належали колгоспу. Сьогодні вони знаходяться у плачевному стані, деякі майже знищені. Ще трохи, й від них нічого не залишиться. Наразі тривають роботи  по перекриттю даху, освітлення, очищення та прибирання території не тільки від будівельного та побутового сміття, яке роками накопичувалося        тими ж жителями прибічних сіл, а й від заліснення та забур’янення, які і привели до часткового руйнування моїх власних приміщень. Хоча за словами Андрія Роя, дана земельна ділянка є власністю сільської ради, а отже за її недбале використання чи зберігання мали б відповісти згідно чиного законодавства керівники й депутати сільської ради. Тому також проводиться  вирівнювання  рельефу, не знімаючи верхнього шару грунту, щоб був вільний доступ, прохід та доїзд до приміщень. Під які потреби будуть використовуватися будівлі у подальшому, – поки не вирішив. Але коли прийматиму рішення, однозначно діятиму у правовому полі. Не розумію, чому здійняли паніку деякі активісти, які, швидше за все хочуть здобути бали перед виборами  і, не розібравшись у ситуації, підбурюють людей. Колись на цьому місці був колгосп, проєктуванням якого і розміщенням кількості будівель, розташованих на його території, займалися спеціалізовані державні  інститути, які враховували усе: наявність стічних, очисних, водопровідних, пожежних силосних споруд та багато іншого. Чомусь жодних проблем тоді не виникало, як і з запахом, який було тоді чутно далеко, як розповідають місцеві старожили, адже це тваринна ферма, а не цукеркова фабрика. Сучасні технології є дещо іншими, гній зберігається у спеціальних лагунах закритого або відкритого типу кілька місяців, упродовж яких відбувається  його ферментація. Після чого (навесні та восени) його перемішують (оскільки тверда фракція через деякий час утворює тверду шкірку на поверхні) та вносять на поля, як органічне добриво. Ні у які грунтові води  нечистоти  не потрапляють. Чомусь мій сусід фермер, який має великий гарний ставок, за це не переживає, бо він був на моїх фермах і бачив цивілізований европейский підхід до господарства. Розповідаю це для того, аби спростувати інформацію, яка вноситься людям у вуха некомпетентними особами. Сподіваюся, вони розберуться і самі зроблять висновки, для чого це робиться, особливо зараз, коли на часі стартують вибори до місцевих рад.

Жанна БІЛОЦЬКА

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини