Лікар Андрій Веремєєнко: “Прийшли до керівництва бізнесмени, які хочуть заробляти гроші, а не допомагати людям”

21.08.2020 | Статті | перегляди:

   Учора, 20 серпня, на сторінці у Фейсбук лікар-травматолог КП «Володимир-Волинське ТМО» Андрій ВЕРЕМЄЄНКО звернувся до людей за підтримкою, коротко пояснивши, що йому створюють умови, у яких він не може працювати, і якщо ситуація не зміниться, буде змушений звільнитися. Свою підтримку у соцмережах висловили сотні користувачів, серед яких чимало тих, хто був або є його пацієнтами. А вже сьогодні, 21 серпня, під стінами лікарні зібралося кількасот чоловік, щоб висловити свою підтримку лікареві.

    Спочатку ситуацію намагався пояснити сімейний лікар Ігор ШЕВЧУК, який зауважив, що причиною конфлікту є операційна, яку Андрій ВЕРЕМЄЄНКО відмовляється ділити з іншими лікарями-травматологами.

   Генеральний директор ТМО Тетяна ВАЩУК заявила, що до неї регулярно приходив медперсонал, утім числі й завідувач травматологічного відділення, й скаржились на Андрія Веремєєнка, а також і пацієнти. І додала, що він має дві догани: за порушення правил етики та фальсифікацію документів.

    Керуюча справами Володимир-Волинського міськвиконкому  Ірина ЛІЩУК зазначила, що у лікарні працює 8 травматологів, і ніхто нікому не забороняє працювати, і ніхто немає претензій до лікаря. Окрім того, за кошти громади зроблений ремонт в операційній.

   Депутат міськради Максим КЛИМ’ЮК зазначив, що люди не так прийшли боротися за лікаря, як за себе, бо для толкового лікаря завжди знайдеться місце. Також зауважив, що головний лікар повинен не призначатися міською радою, а обиратися людьми. Окрім того, має бути відкритий конкурс, а не такий, де опонентів немає з “невідомої” причини.

   Депутат міськради Руслан МОРОЗ намагався врегулювати ситуацію, і вимагав дати можливість лікарю працювати.

   Що насправді змусило Андрія Веремєєнка забити на сполох? Про це він розповів в інтерв’ю виданню.

    Тиск на мене триває понад півтора року. Починалося ще за попереднього головного лікаря Олександра Клачука. Але якщо з  ним можна було спокійно все обговорити, нинішня керівниця Тетяна Ващук нікого не слухає, і думка інших її не цікавить. Колектив при ній не захищений, вона не цікавиться його проблемами, я навіть не пам’ятаю, коли у нас була п’ятихвилинка. У свій час мені доводилося працювати за кордоном, де головний лікар тричі на день цікавився нашими проблемами, для нас, лікарів, створювалися усі умови для роботи. Після закінчення контракту мене просили залишитися, але через сімейні обставини був змушений повернутися в Україну.

   Щодо доган, які отримав. Під час карантину одній жінці зробили резекцію кишківника в обласній онкологічній лікарні. Вона звернулася до мене, щоб зняти шви. Ще два дні ходила на перев’язку, і була задоволена моєю роботою. Завідувачка поліклінікою Галина Шуран вирішила «допомогти» їй швидше отримати групу і попросила принести виписку. Пацієнтка звернулася до мене із цим питанням. Я надав виписку, у якій було зазначено, що «у післяопераційний період ведення післяопераційної рани». Внизу дописав:  зняття швів та перев’язка. Поставив свій підпис та печатку. Згодом мені повідомили,  що я юридично не мав права займатися цією людиною, тим більше, надавати виписку. Однак переконаний, що лікар, у першу чергу, зобов’язаний допомагати пацієнтові. Я допоміг, і не вважаю це злочином. Робив це на благо людини, не заподіявши при цьому їй жодної шкоди.

  Другу догану отримав за те, що поставив на місце одну жінку. Був випадок, коли під кабінетом билися люди, а мені потрібно було взяти на перев’язку післяопераційну хвору. Одна з жінок, якій перед тим надав позачергову допомогу, у буквальному сенсі витягувала  цю хвору з кабінету і хамила мені. На емоціях порадив їй закрити рот. Після цього була купа скарг, навіть на гарячу лінію дзвінки, й дописи у ЗМІ. В результаті, без жодних пояснень мені вліпили ще одну догану.

  Власним коштом вдалося  облаштувати операційну, за яку добивався п’ять років. У ній  оперую пацієнтів. Все, що є у кабінеті для відповідних умов, – заслуга медсестри та санітарки, з якими працюю.  Мені було сказано головним лікарем, щоб я не приймав непрофільних хворих. Але як можу не прийняти, коли, наприклад, людина весь день пробула у лікарні, і їй не допомогли, та вона звернулася до мене?

 Керівництву лікарні не подобається те, що до мене звертається багато людей. Завідувачка поліклінікою Галина Шуран заявила, що лікарня повинна заробляти гроші, і жодного пацієнта не приймати безкоштовно. Усі мають сплачувати кошти у благодійну касу.  Як так? Люди звертаються з різного роду травмами, а я маю посилати їх у касу замість того, аби надавати допомогу? І куди ці гроші йдуть? На зарплату касирам?  То про яку благодійність може йти мова?

Учора була операція, де ми разом з лікарем Дорожовцем оперували хворого, прийшла Тетяна Ващук та сказала, що не маю права нічого в операційній робити, бо це не моя приватна власність. Додавши, що кабінетами може користуватися будь-хто. Це абсурд, адже це операційна, у якій все має бути стерильно, це ж не прохідний двір. Погрожувала підігнати машину та вивезти усе, що я придбав власним коштом. Варто додати, що  жодного інструмента мені не придбали для операційної.

    Є ще одна причина, через яку, вважаю, мене хочуть позбутися. У нас працює новий лікар, який має добрі стосунки з Тетяною Ващук, і який почав займатися косметичними процедурами – плазмоліфтингом, що на базі лікарні не робляться. Навіть більше, ця процедура не є лікувальною. І у кабінеті ургентному вона не проводиться. У мене вимагають ділитися з ним операційною. Я ще раз повторюсь, не можу такого допустити, бо надаю лікувальні послуги у ньому. У нас багато приміщень, нехай облаштують кабінет для цього лікаря та інших. Мій, вважаю, хочуть забрати під приватну практику, як і всю лікарню, яку готують під неї. Прийшли до керівництва бізнесмени, які хочуть заробляти кошти, а не допомагати людям.   

  Чимало професійних лікарів звільнилося через дії керівництва.  Бо остаточне рішення по усіх питаннях приймає головний лікар, не колектив, думка  якого не враховується. Не вірю, що Тетяна Ващук піде мені на поступки. Та я хочу працювати, бо у мене троє дітей, але не хочу себе з’їсти на цій роботі. Мені погрожують прокуратурою, але на мене нічого немає протизаконного. Люди у місті знають мене, інакше б стільки  не прийшло підтримати. Я маю пропозиції на іншу роботу, та у мене тут сім’я, дім, мої батьки, друзі, і вік не той, щоб кудись переїжджати. Хочу жити і працювати у Володимирі та допомагати людям.

  Про цей конфлікт знає чимало людей, зокрема й  нардеп Гузь, від команди якого, за чутками йде у депутати Тетяна Ващук, знає міська рада, навіть у Луцьку.

  Ніколи не був у політиці, але зрозумів, що для того, аби захистити себе, потрібно бути у владі. Нам потрібно створювати опозицію й міняти систему  радикально. Щоб люди не боялися висловлювати свою думку, бо їх завтра виженуть з роботи. Для прикладу, мені вчора телефонувало багато знайомих, друзів, колег, висловлювали свою підтримку. Але володимирчани бояться це робити відкрито. Так не повинно бути.  

Насамкінець, люди зібрали триста підписів на підтримку Андрія Веремєєнка й пообіцяли «винести» керівництво лікарні, якщо його звільнять. Розгніваний натовп кричав «ганьба» як владі, так і на адресу медиків, на чолі з головною лікаркою, які вийшли до людей. Їх цікавило питання, яким чином лікарка, яка не має досвіду роботи, стала очільницею медзакладу, коли є інші лікарі, зі стажем, досвідом, які хочуть та можуть працювати. Чому, наприклад, колишній головлікар Ковельської лікарні, на місце якого претендує Тетяна Петрівна, оперував та продовжує оперувати, будучи сьогодні очільником Львівського медзакладу, а пані Ващук проводить весь час у кабінеті? Чому багато лікарів звільнилося? Таких “чому” звучало багато.

Залишається сподіватися, що Андрій Веремєєнко продовжить працювати, і йому не чинитимуть перешкод. Інакше люди не мовчатимуть, і не дозволять звільнити лікаря, якому довіряють, поважають та готові стояти за ним горою. Бо він є професіоналом та людиною з великої букви.

.

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини