Олег Мельник: про новий боксерський ринг, проблеми у спорті та його фінансування

17.12.2020 | Статті | перегляди:

   Неабияка дискусія розгорнулася навколо придбання боксерського ринку для Володимир-Волинської ДЮСШ ім. Олексія Зінкевича після громадського обговорення бюджету.

   Нагадаємо: начальник управління освіти, молоді та спорту Вячеслав Петрук проінформував громадськість про закупівлю тренувального боксерського рингу дитячо-юнацької спортивної школи. Керівник та власник СК «Любарт» Володимир Подзідзей зауважив, що місто має три ринги, і  кошти можна доцільніше використати. Наприклад, на спортивний інвентар та на участь юних спортсменів у турнірах й міжнародних гімназіадах. Бо на ці потреби доводиться шукати їх у спонсорів. Тренерка Юлія Семко додала, якщо й купляти боксерський ринг, то не тренувальний, а професійний.

  Для того аби розібратися у ситуації, видання «ВолодимирМедіа» звернулося за коментарем до директора ДЮСШ Олега Мельника. Під час розмови з’ясувалося, що це не єдина проблема спортивного закладу. 

– Почнімо з того, що на сьогодні у ДЮСШ займається 367 дітей, з них 70 – боксери. Маємо три тренера з цього виду спорту, наймолодшому Дмитру Олексюку 21 рік, у якого займаються 25 дітей, має бути 32, – розповідає Олег Пилипович. – Для того аби цей вид спорту розвивався, потрібен ринг. Я кілька місяців оббивав пороги міської ради, щоб нам виділили кошти на тренувальний боксерський ринг, вартість якого 60 тисяч гривень. Зазначу, це було досить непросто, бо колишня влада не була зацікавлена у розвитку спорту у місті. Мене відфутболювали з кабінету в кабінет, а результату не було. Нарешті на нас звернули увагу, сподіваюся, найближчим часом діти матимуть власний майданчик для занять боксом. Варто додати, аби провести навіть дитячі змагання між боксерами ДЮСШ, ми змушені просити ринг у СК «Любарт». Облаштування його виникло не сьогодні, воно давно стояло на повістці. Загалом, будь-яке придбання для спортивної школи є на вагу золота, бо воно важко давалося за часів минулої влади. Тому я звернувся до міського голови Ігоря Пальонки з проханням збільшити суму на 15 тисяч гривень і придбати професійний боксерський ринг, щоб у подальшому ми могли проводити змагання. Нам пішли на зустріч і питання знято.

  Основним завданням ДЮСШ є залучення якнайбільше дітей у спорт, вважає Олег Мельник. Це потрібно насамперед для їхнього здоров’я та щоб відволікти від комп’ютерів і гаджетів. Потрібно підтримувати усі види спорту. Однак, на жаль, все впирається у фінансування, – говорить він.  

– Дуже важко залучити молодих фахівців через мізерну заробітну плату. Тому вдячні усім тренерам, як трудяться у нас, а деякі вже на пенсії, та все ж продовжують працювати і виховувати юних чемпіонів, – продовжує ділитися Олег Мельник. – Є проблеми з інвентарем. Для прикладу, у відділенні легкої атлетики займаються з дітьми два тренери. Один з них – Віталій Петрук, працював в ОАЕ, є фахівцем зі стрибків з жердиною. Для того, щоб мав змогу тренувати вихованців, власними силами з підручних матеріалів облаштували доріжку у приміщенні колишнього кінотеатру «Космос». Діти вже стають призерами України, не дивлячись на те, що не мають відповідних умов для занять. Для розвитку даного виду спорту вкрай потрібні бігові доріжки. Бо як можемо готувати спринтерів, коли немає доріжок? Завдяки нашому вихованцеві легкоатлету Вадиму Кравчуку, який сьогодні готується до олімпіади, у місті проводяться змагання зі стрибків у висоту – «Володимирські висоти», на які приїздять спортсмени світового рівня. Та вони бояться бігти по тій  гумі,  яку ми два дні на візках возимо та стелимо за два дні до початку змагань. Як так могло трапитися у місті з мільйонними депозитами на рахунках, щоб не добудувати стадіон та помножити на нуль спорт, коли в інших містах влада навпаки його підтримує.

   Ще одна проблема, яка турбує директор школи – недостатнє фінансування, яке виділяється на участь вихованців у змаганнях. При стандарті 472 тисячі гривень виділяють 112. У середньому виходить по 250 гривень на одну дитину на рік. Навіть якщо змагання проводяться у межах області, скажімо, у тому ж Луцьку, одна дорога вартує 160 гривень, плюс харчування 75. А коли в іншому регіоні? Та й що таке 250 гривень на весь рік? Тому усі фінансові витрати лягають здебільшого на плечі батьків. А в зв’язку з приєднанням до міста Зарічанської ОТГ кількість спортсменів збільшиться, до того додаться ще одна тренерська посада. Це варто взяти до уваги.

Школа має у власності ще одне спортивне поле, яке є найбільшим за розмірами серед інших у Володимирі-Волинському. Воно знаходиться на території ЗОШ №1. Довгий час залишається занедбаним, хоча колись там проводилися змагання по футболу. Тепер крім косіння трави на ньому нічого не відбувається. Чому не можна привести його до ладу, і використовувати за призначенням?

  Оскільки Володимир-Волинський  має партнерські відносини з сусідньою Польщею, донедавна наші спортсмени брали участь у міжнародних змаганнях, які проходили у містах Кельнц та Грубешов. Однак знову ж таки через брак коштів були змушені відмовитися від поїздок. Не приїздять до Володимира й закордонні гості через певні причини. Тому зв’язки втратилися.

   Прикро чути й бачити, до якого стану доведений спорт у місті. Одна справа, якби не було коштів, і не було з чого виділяти. Та коли на депозитах лежить 30 мільйонів, а в центрі вкотре перекладається бруківка, на дах, якого ніхто не бачив, виділяються мільйони, разом із тим чималі суми «закатуються в асфальт», який  є лише на паперах, або ж зникають на сміттєзвалищі, не облаштувати стадіон, – є неповагою до громади, за кошти якої здійснюється весь благоустрій. Навіть більше, Володимир-Волинський має ким пишатися, адже як тренери ДЮСШ, так і СК «Любарт» виховали та продовжують виховувати чемпіонів та майстрів спорту, які представляють місто не лише в Україні, а й поза її межами. Хочеться, що нова влада пам’ятала про це і сприяла розвитку усіх видів спорту, як це роблять в інших містах. Наприклад, у Луцьку, Ковелі, Нововолинську. А також не забувала про людей, які займаються ним не професійно, задля власного здоров’я, здійснюючи щоденні пробіжки доріжками стадіону, які потребують реконструкції.

Тренерка Володимир-Волинської ДЮСШ імені Олексія Зінкевича та СК «Любарт», суддя міжнародної категорії АІВА змагань Юлія СЕМКО у коментарях виданню зазначила: “згідно стандартів, ринг для змагань має мати певні розміри, певну висоту помосту і там враховано всі дрібниці, аби спортсмени не отримували травми. Коштують таки ринги від 100 тисяч гривень. Але ще є можливість використовувати їх як сцену для заходів. Тренувальний ринг немає жодних стандартів, може бути будь-якого розміру, але проводити змагання на ньому заборонено. Коштують такі ринги від 20 тис. Чому купують нестандартний непридатний для змагань ринг за 60 тисяч не розумію. Чому не за 20? Знаю, що готові додати кошти на хороший ринг, але чомусь це не влаштовує тих, кому купляють його. А за той, що дозволений на змагання федерацією боксу навіть чути не хочуть. Ми займаємось не професійним боксом, а олімпійським. Це різні речі. Прикро коли керівники не розуміють цього. Я, як головний суддя змагань, не буду нести відповідальність за здоров’я дітей на такому рингу. Тому ми  підготували на бюджетну комісію лист від федерації боксу з правильними параметрами рингу, і проханням закупити дійсно якісний і безпечний інвентар згідно правил виду спорту”.

 Жанна БІЛОЦЬКА

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини