Павло Горошкевич: українців не обдуриш парадом лицемірства!

08.12.2019 | Статті | перегляди:

На майдані Незалежності у столиці знову вирують пристрасті. Тільки чи дійсно цей захід відображає реальні прагнення народу? Українці завжди уміли показати єдність, згуртуватись, коли питання стосувались життєво важливих тем. Такою темою є і настання довгоочікуваного миру. Але сьогодні під гаслом «Червоні лінії для президента Зеленського» насправді відбувається розхитування політичних настроїв напередодні зустрічі у Нормандському форматі.

Таким чином у цей і без того важкий для України час, старі політики не гребуючи жодним шансом повернути собі втрачену на виборах владу, пішли шляхом маніпуляцій, закликавши людей на Майдан. Щоб створити картинку, вони забезпечили організоване довезення людей з різних областей України комфортабельними автобусами, виступи музичних гуртів, подію транслює наживо «5 канал». Але незмінні обличчя Порошенка, Тимошенко, Тягнибока та Вакарчука мали б уже насторожити людей. 

Вийти з протестами проти Володимира Зеленського та усієї переговорної команди вказані політики закликали вже кілька днів, мовляв, президент привезе з Парижа капітуляцію. Тільки-от Петро Олексійович скромно замовчує, що власноруч підписав Мінські угоди, які тепер не дають українській стороні широкого поля для маневрування. Як і не згадує торішню ситуацію, коли розуміючи свій програш на виборах, намагався їх зірвати шляхом введення воєнного стану. Він так артистично переконливо багато місяців побивався за захопленими моряками, яких сам послав у пастку росіян, і яких тихо і дуже швидко, завдяки підтримці європейських партнерів, визволив з полону президент Володимир Зеленський.

Щоб не допустити ще однієї перемоги чинного президента на користь всієї України, Порошенко об’єднався з одвічними своїми опонентами – Юлією Тимошенко та Олегом Тягнибоком, які ще донедавна не добирали висловів, критикуючи Петра Олексійовича.

Втім, вибір у соратниці Юлії Володимирівни не додає Порошенкові плюсів. Пригадаємо одвічні спроби Тимошенко стати президентом:

– В основу дружніх відносин із Росією та іншими країнами СНД покладемо потенціал існуючої кооперації та взаємовигідного економічного співробітництва.- проголошує Тимошенко у передвиборній програмі 2009 року ( https://tsn.ua/ukrayina/peredviborcha-programa-yuliyi-timoshenko.html ).

– Ліквідувати всі елементи залежності України від Росії – енергетичної, економічної, інформаційної. Побудувати дружні відносини з непутінською, демократичною Росією. – пропонує вона уже в 2015 році (https://batkivshchyna.te.ua/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B0-%D1%83-%D0%BF%D1%80/

– Мирні переговори з Росією. Відновлення Будапештського меморандуму й залучення до переговорів Китаю. – це напрямки її програми вже 2019 року. (https://glavcom.ua/columns/taras_kuzyo/analiz-peredviborchoji-programi-yuliji-timoshenko-568573.html) До речі, саме Китай завжди був на стороні Росії і жодного разу за 5 років війни не підтримав української позиції. Крім того, не забутий і той факт, що у 2008 році Тимошенко відмовилася засудити російське вторгнення в Грузію в унісон з іншими українськими й західними політиками, а натомість заблокувала оприлюднення гострої заяви, яку підготували Григорій Немиря й американський політичний консультант Рон Слімп.

Натомість, якщо Тимошенко завжди займала проросійську позицію, майже не має ніякої чіткої позиції лідер «Голосу» Святослав Вакарчук. Свої заклики до людей протистояти процесу перемовин у нормандському форматі він пояснює, суперечачи сам собі. Дивимось на його пряму мову: “…сьогодні наша задача — не політизувати процес “Нормандії”, а ще раз сказати президенту, що ми підтримуємо його бажання відстояти мир на українських умовах. Я в цьому готовий стояти поруч з ним. І весь український народ готовий стояти поруч з ним.” Чи дійсно молодий політик не надто розуміється у міжнародних справах, чи хоче бути добрим і до влади, і до опозиції, невідомо.

Зате відоме прагнення Олега Тягнибока – після повного провалу на останніх парламентських виборах, він намагається нагадувати про себе гучними акціями, щоб згодом таки потрапити під купол Верховної Ради.

Отож, перед надскладними, надважливими перемовинами на Майдані у Києві відбулось так зване віче, з якого експрезидент разом з дружиною після кількахвилинної промови поїхав у теплий затишок свого дорогого маєтку, залишивши людей на вулиці, як вони самі зізнались «5 каналу», до десятої вечора. Що це було, і навіщо купка політичних пенсіонерів розбурхала суспільні настрої? Вочевидь, не на користь країни у завтрашніх переговорах.

А ще шкода людей, яких вчергове ошукали. “Хтось дуже хоче розхитати лодку, комусь дуже хочеться з прапорами походити по проспектах, вигукуючи “Геть”. Чому? Тому що працювати не вміють. Нічого, навіть собачої будки в житті не збудували і закликають до дестабілізації в деражаві. Ми не дозволимо цього зробити, нам з такими не по дорозі”, – сказав Порошенко у Харкові ще у 2017 році. Як би було правильно і достойно, якби цей текст він повторив кілька днів тому своєму відображенню у дзеркалі, зимирився з тим, що його час минув, і дав спокійно працювати новому президентові на благо України.

Помічник народного депутата України

фракції «Слуга народу» Валерія Стернійчука   

  Павло Горошкевич

 
випадково