Павло Мамедов: “Якщо повернемо назву міста та герба з тризубом, Володимир матиме вплив на події, що відбуваються у державі”

15.10.2020 | Статті | перегляди:

Історик за фахом, Павло Мамедов упродовж тривалого часу досліджував походження назви нашого міста, його значимість для добробуту та процвітання містян і країни, зокрема. Своїми дослідженнями та роздумами поділився з читачами “ВолодимирМедіа”.

Чверть століття тому я запропонував на сесії Володимир-Волинської міськради повернути назву міста – Володимир, але прокомуністична більшість не проголосувала. Пройшов час і зараз знову це питання постало на порядок денний, і знову не набрало необхідної кількості голосів. Знову п`ята колона у місцевій владі зробила свою справу. Це спонукало мене довести громаді й депутатам важливість вирішення цього питання для міста і його жителів, навіть більше, для нашої країни в цілому. Оскільки дилетантський підхід влади до вирішення даного питання є другою причиною відсутності позитивного результату. Тому я багато часу присвятив вивченню цієї теми і хочу викласти вам свої міркування з цього приводу.

Для того, аби зрушити тему повернення місту назви Володимир, ми повинні знати насправді більше інформації про князя Володимира, його життя та його діяння. Знаємо про нього лише те, що він воював, завойовував землі та охрестив Київську Русь.

Точної дати народження князя Володимира немає. Історики вказують на 960 та 963 роки. Його батьком був князь Святослав, матір’ю – Малуша, ключниця княгині Ольги. Крім того, вона була дочкою князя Мала, який вбив князя Ігоря – чоловіка княгині Ольги.  Княгиня Ольга хитрістю запросивши князя Мала до Києва, теж його вбила. І це все сталося через небажання князя Мала сплатити податки, які вимагала державна казна. Дітей Мала – Малушу і її брата Добриню княгиня забрала до себе. В результаті такої родинної трагедії й з’явився  на світ князь Володимир. Ці події справили визначальний вплив на все життя князя, і ви зрозумієте чом наші предки надавали великого значення іменам своїх дітей.

Ви ніколи не задумувались над тим чому великий князь саме нашому місту дав своє ім’я, адже він побував і завоював багато інших міст? Місце народження князя Володимира також оповите таємницею. Одні говорять, що він народився під Псковом, інші – під Києвом, однак волинський історик Ю. Диба припускає й обґрунтовує те, що народився у селі Будятичі біля Нововолинська. Я схиляюся саме до цієї думки за декількома причинами.

Підтвердженням народження є те, що поблизу Нововолинська знаходиться Низкиницький монастир, назва якого, швидше за все, пішла від слів “маленький”, “низенький”. Поряд є село Руснів, де проживали на той час русичі.

Сина Малуша нарекла Володимиром, і не випадково. Вона сповідувала язичницьку релігію. Якщо вдуматись в суть імені – Володимир, означає – «володар миру», мається на увазі – миру душевного, гармонії. До речі, це ніяк не суперечить попередній назві  нашого міста – Ладомир. Бо Лада  – богиня гармонії та миру в язичницькій релігії. Навіть більше, це наштовхує на думку про те, що він народився тут. Тобто, призначення Володимира – оволодіти душевною гармонією і творити її для власного народу. Забігаючи наперед, він цього й досягнув.

Пуповина князя Володимира була перерізана в Будятичах, але до 10 років він очевидно проживав у нашому місті, під його захистом, оскільки на той час тут уже були  вали городища, як ми кажемо, хоча історична наука називає це дитинцем. Тобто, за цими оборонними спорудами в час нападу ворогів, ховалося населення міста, в першу чергу, діти і матері. Володимир з дитинства відчував себе захищеним у цьому місті, крім того тут була і є дуже красива природа. Очевидно, князь місце полюбив це імсце, ставши володарем Ладомира.

Чому княгиня Ольга заслала їх сюди? Оскільки Володимир був позашлюбною дитиною, вона розуміла наслідки подальшого життя князя. На той час у князя Святослава уже було два старших брата від законних дружин. Володимир був конкурентом на князівський престол. Тому розгнівана княгиня й вирішила заховати Малушу так далеко від Києва.

Перший похід у статусі Великого князя Київського Володимир зробив саме на захід, де воював з поляками та хорватами, які загрожували нашому місту. За язичницькими традиціями, слов’яни бережливо ставилися до свого родинного гнізда, яке давало їм можливість вижити у ті складні часи.

Ви не задумувалися над тим, чому церкву, яка є у нашому місті називають Василівською? Хто дав їй цю назву? Під час хрещення князь отримав духовне ім’я Василь, за легендою, його військо, яке поверталося з походу на білих хорватів, несло з собою каміння, з якого й була побудована церква, що стала домовою церквою князя. При вході у храм зображений лик святого Василя, тобто князя Володимира. До речі, вона побудована раніше на кілька років від десятинної церкви в Києві.

У 10-річному віці княгиня Ольга забрала Володимира у Київ. У 972 році помер його батько, і для того аби вберегти Володимира від інтриг, відправила його у віці 14-ти років на княжіння у Новгород. А Добриня, брат матері, став його наставником, порадником і захисником, замінивши батька. В цей час почалася боротьба між двома його старшими братами, в результаті якої гине один з них.  Злякавшись такої ж участі, за порадою Добрині, князь Володимир втікає до варяг. Домовившись з ними,  бо він  теж був з варязького роду Рюриковичів, отримав у підтримку їхнє військо та вирушив до Києва. В боротьбі із старшим братом він перемагає, і у 18 років стає Великим князем Київським. Наступні 10 років проводить у походах і завоюваннях нових територій, розширює території своєї держави.

За різними підрахунками, від 800 тис. до 1,5 млн. кв.км., що є значно більше ніж 600 тис. кв.км. нинішньої території України. Тобто, він по суті створив величезну імперію. Володимир чудово розумів, що утримати таку величезну державу з її удільними князівствами буде важко, тому вважав, що необхідно провести у ній реформи. Для цього народ треба було об’єднати духовно, бо язичницька релігія не підходила. У пошуках релігії, розіслав послів до різних церков і зупинився на християнстві (східного обряду),  яке було близьким до традицій слов’янських народів. Змусив  візантійського імператора  віддати за себе його дочку Анну і за угодою охрестився сам, згодом охрестив Русь. Цьому передували цікаві події. 

Під час походу на Корсунь Володимир осліп. Після хрещення до нього повернувся не тільки зір, а й  духовне прозріння. Там же князю було показано полотно із зображенням Божого суду. Де зліва були грішники в пеклі, а з правої сторони – праведники в раю. Важко зітхнувши, усвідомлюючи свої гріхи і гріхи свого роду, він сказав:  «Як добре тим, що з правої сторони». У 28 років кардинально змінився  світогляд Володимира, і з жорстокої людини, перетворився у смиренну  високодуховну постать. Можливо по цій причині він в цей самий час і нарік наше місто своїм ім’ям – Володимир, пам’ятаючи, що в дитинстві отримав душевний мир саме в цьому місті.

Багато хто запитує, чому у князя Володимира такий довгий титул: Великий Святий рівноапостольний князь Володимир, Василь, Красне сонечко, каган, Рівноапостольний, бо його доля подібна до долі апостола Павла, який як і князь Володимир, будучи римським генералом, спочатку переслідував і вбивав  християн, а потім став найбільшим вчителем і сподвижником християнства після того, як осліп. Святим він став з 1054 року, коли його канонізувала церква. Причому святий не тільки в православному світі, а й у католиків і греко-католиків. Святими не народжуються – ними стають за свої діяння.  Красне Сонечко – так назвав його народ, який вважав своїм світлим князем та любив його. Ви знайдете в світі мало правителів, яких  любив би  власний народ. Запитаєте, за що? За те, що зі своєї казни чи не вперше в історії виділяв кошти на підтримку, як ми говоримо тепер, соціально-незахищених громадян, будував церкви та школи, оберігав народ від ворогів. Каганом його вважали підкорені Володимиром південні племена.

Також князь Володимир увійшов в історію як реформатор. Він здійснив військову реформу, перейшовши від загарбницької до оборонної політики, збудувавши міцні оборонні укріплення по периметру нашої держави. Окрім того, створив своє військо з кращих мужів своїх земель. Русь стала могутньою оборонною країною з неприступними для ворогів рубежами. У той час місто Володимир було потужним оборонним центром від західних ворогів.

Здійснив адміністративну реформу. Замість удільних князів він ставив на управління землями своїх синів або наближених людей, чим і створив унітарну державу. Зокрема, у Володимир призначив свого сина Всеволода, якого бачив наступником, і якому хотів передати всі володіння. Це теж опосередковано підтверджує, наскільки важливим було для князя наше місто.

Князь запровадив вперше в нашій державі гроші златник і срібник, на яких був його особистий герб – тризуб. Здійснив земельну реформу, запровадивши справедливий розподіл земель, і відповідальність за їх захоплення. Також запровадив освіту у школах при церквах і монастирях. Зокрема, і в нашому місті, де у 992 році сюди був призначений єпископ і побудована Василівська церква. З цього часу в нашому місті з’явились освічені люди, а на 12 століття у нас було уже 28 церков. Тобто освіті нашого міста понад тисячі років.

В результаті всіх цих реформ держава почала бурхливо розвиватись. Зокрема і наше місто. Саме місто Володимир славилося виробництвом зброї і ювелірних виробів, що експортувалися по всьому світі. 800 років тому у місті проживало близько 20 000 жителів, що трохи менше ніж тепер.  Тобто, після того як князь дав ім’я нашому місту – розпочалася ера його процвітання.

Вважаю, місту давно пора повернути ім’я князя, відкинувши приставку Волинський, яку дала Катерина ІІ. Адже назву місту дав князь Володимир. Така була воля святого Володимира. Підкреслюю – Воля. Цариця, за походженням німкеня, чудово розуміла,  що робила. Їй потрібно було стерти пам’ять про походження князя. Думаю, що вона тримала в своїх руках документи про те, де насправді він народився, що суперечило і суперечить  офіційній ідеології Російської імперії. Тобто цариця пішла проти волі князя.

У цьому році виповнюється 225 років з часу зміни назви міста. А віз і нині там. Знаєте, чим поплатився, за іронією долі, її царський рід за це? У 1917 році цар зрікся престолу після повстання саме Волинського полку, який воював під Володимиром і захищав місто від німців. Уся царська сім’я була винищена більшовиками.

Ще один показовий приклад, який стосується керівників нашої  держави і міста. Перший президент в сучасній історії Л. Кравчук не приїжджав до нашого міста і не добув свого строку. Л. Кучма був тут двічі і двічі був президентом. Разом з ним приїжджав і Ющенко, і теж став президентом, другий раз не доїхав… Янукович теж не доїхав до Володимира на поклін. Результат ви знаєте. Порошенко приїжджав і кланявся один раз, другий – не доїхав. Зеленський ще не доїхав… Правителям і не тільки треба задуматись про те, чи варто ігнорувати  нашим містом і виконати волю князя.

За заповітом Володимира після смерті поховали в саркофазі поряд з княгинею Ольгою у Десятинній церкві. Хоча це не відповідало поховальній  традиції слов’ян – після смерті їх спалювали у човнах, на воді. Однак Володимир, вихований у язичництві та прийнявши християнство, хотів стати захисником своєї землі після смерті. Князь знав, що дух невмирущий. Він володів здібностями зазирнути через віки у майбутнє і впливати на події в ньому. Розумів,  що створена ним держава має бути захищеною. Десятинна церква монголо-татарами була зруйнована, саркофаги пропали. Однак у 1635 році Петро Могила, засновник Києво-Могилянської академії, під час розкопок знайшов мощі Володимира, які зараз знаходяться в різних місцях України. Зокрема, ікона з ликом святого Володимира  і його мощами подарована  собору Різдва Христового нашого міста. Святий Володимир до нас повернувся через 1000 років. Може варто задумаися над тим, щоб повернути імсту його ім’я?

Ю. Диба стверджує, що в місці народження князя в Будятичах, забило джерело. В 1637 році, за документами, в ньому діти побачили зображення Богородиці. Місцеві жителі почали масово приходити до джерела й протоптали стежину на панському полі. Пан розізлився і наказав засипати джерело. Після чого осліп. Покаявшись, наказав відновити та облагородити його, й прозрів. Правда, цікаве співпадіння у датах та подіях, пов’язаних зі святим Володимиром і місцем його народження?

Про саркофаг княгині Ольги до останнього часу не було відомо нічого. Але мені випала велика честь не тільки його побачити, але й доторкнутись до нього.

У Києві живе жінка, яка є нащадком княгині по жіночій лінії, яка зберігає саркофаг княгині Ольги та її корону, яку я мав честь тримати в руках. Унікальність її в тому, що матеріалу, з якого вона виготовлена, не існує на землі. Як доводять сертифікати, вік корони понад 30 тисяч років. Це означає, що вона найстаріша у світі. До цієї корони є дві металеві пластини з написами на стародавній мові. Ми володіємо артефактами, цінність  та значимість яких важко переоцінити. Княгиня Ольга заповіла по жіночій лінії зберігати її саркофаг.

Якщо повернемо назву міста та герба з тризубом, Володимир матиме вплив на події, що відбуваються у державі. Адже воно носить ім’я правителя, рівних якому не було у подальшій історії нашої держави. Доказом його захисту та покрову є те, що наше місто Володимир оминають різні природні катаклізми. Вірю, що після повернення назви місто очікує надзвичайний розвиток. Також вважаю, що воно має стати центром паломництва, бо святий Володимир визнаний усіма церквами та релігіями. Чи не допоміг би нам святий Володимир в умовах сьогоднішньої пандемії вберегти нас від цієї пошесті і всіх інших напастей? Ще які аргументи потрібні владі в місті та державі!?

Є пророцтво одного священника про те,  що Російська імперія почалася з Володимира і закінчиться на ньому. Нагадаю, до складу Київської Русі, якою володів великий святий рівноапостольний князь Володимир, входили землі нинішньої російської імперії. Я є прихильником відновлення назви нашої держави Київська Русь, у межах які вона охоплювала з усіма політичними і юридичними наслідками. Можливо, повернення місту імені великого князя стане початком кінця імперії зла. А ви як думаєте? Хіба не в цьому є національна ідея, яку сьогодні шукає багато політиків? Саме вона була закладена в основу нашої держави святим Володимиром. Не треба забувати також, що після навали монголо-татар на Київську Русь і втратою Києвом свого статусу, саме місто Володимир стає політичним центром Волинсько -Галицького князівства, а фактично – столицею держави практично на ціле століття. І тут святий Володимир вберіг нас від поневолення.

У 1324 році Володимиру – першому в державі місту надано Магдебурзьке право. Це означає, що воно отримало право на самоврядування і польський король вручив печатку, на якій зображений святий мученик Юрій Переможець. Я думаю, що польський король добре знав історію нашого міста, хто його заснував, і який герб був у князя Володимира. Міська влада продублювала рішення польського короля.

Володимир найбільше серед інших міст України заслуговує саме на тризуб в основі його герба. А чи знаєте ви, що в основі герба району є тризуб? І тут міська влада теж пішла проти волі князя при нашій мовчазній згоді. В результаті, ми отримали занепад міста і зменшення населення на чверть. А район уже обігнав місто в темпах розвитку.

За три роки виповнюється 700 років з дня отримання містом Магдебурзького права. І тут теж ніхто і пальцем не поворушив для того, щоб використати це як на державному, так і на міжнародному рівні.

Вважаю, прийшов час діяти, і врешті. повернутися до питання повернення місту його історичної назви.

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини