Проти міського голови Ігоря Пальонки відкрито ще одне кримінальне провадження

Переглядів: 2429

Нещодавно видання у публікації Володимирський міський голова Пальонка програв у Верховному Суді справу проти Ірини Ліщук повідомляло читачів про тричі програну справу міським головою Ігорем Пальонкою щодо звільнення працівниці міськради Ірини Ліщук.

Від часу прийняття рішення суду першої інстанції минуло понад 9 місяців та рішення досі невиконане, хоча Конституцією України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Мер же абсолютно нівелює думку найвищого судового органу України та не визнає своїх прорахунків, на які йому тричі вказувала українська Феміда. Через незрозумілі політичні амбіції та неповагу очільника стародавнього міста до українського законодавства Володимирська міська рада залишається боржником і дотепер тягне за собою такий репутаційний шлейф.

Хто ж захоче мати справу з боржниками, окрім «своїх улюблених» підрядників, який інвестиційний клімат створює влада для бізнесу? Ми не позичаємо гроші, якщо знаємо, що боржник їх, швидше за все, не віддасть. Інформація про боржника, який не виконує судового рішення, є значущою для суспільства та важливою з погляду профілактики правопорушень.

Людина, яка не виконує судового рішення, — правопорушник. Її правовий статус має відрізнятися від статусу добропорядного громадянина. Законом передбачені певні обмеження прав правопорушника, а тому Володимирський райвідділ поліції відкрив кримінальну справу за статтею 382 Кримінального Кодексу України, санкція якої передбачає штраф від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 

Отож досудове розслідування розпочалося та чи варто розраховувати на об’єктивність роботи правоохоронців, якщо головним слідчим по справі призначений рідний син безпосередньої підлеглої працівниці Пальонки – начальника гуманітарного управління Оксани Бігун?
 

Невиконання судового рішення — це виклик державі, експеримент над її спроможністю забезпечити дію закону на своїй території. Тому влада повинна гарантувати виконання. Нині ж ми спостерігаємо дивну ситуацію, коли виконання судових рішень державою здійснюється з допомогою державного примусу. Фактично держава сама себе примушує. Це ненормально. Якщо рішення суду не виконується посадовою особою органу влади, така особа має бути негайно звільнена за порушення присяги. Така норма діє у всьому цивілізованому світі.

Невиконання судового рішення — це правопорушення, яке підриває авторитет держави, і повинно каратися відповідно. Якщо судовим рішенням стягнуто з державного чи місцевого бюджету на користь позивача певну суму, вона має бути відшкодована за рахунок державного службовця, дії якого визнані протиправними та призвели до збитків. То ж чи стане мер Пальонка порушником Українського Закону?