Рефлексотерапія що повертає до життя бійців

Переглядів: 7

У неділю на запрошення режисера місцевого аматорського театру «Різнобарв’я» Лариси Половньової побувала з творчим колективом на гастролях у санаторії «Пролісок», де у рамках проекту «Зігрій душу», автором якого є Анна Лисакова, проходять реабілітацію учасники АТО. Актори цього творчого колективу презентували виставу «Кохання та підступність по-українськи». Хлопці, які пройшли пекло, мали нагоду отримати такий собі сеанс арттерапії від володимирських театралів.  

Перебуваючи у санаторії, мені вдалося дізнатися, як проходить реабілітація бійців і з якими проблемами частіше звертаються у центр психологічної допомоги? Про це та інше розмовляла з рефлексотерпевтом Сергієм Кузьом. Його методика, над якою він працював протягом сорока років та аналогу якої немає в Україні, допомагає ставити на ноги і повертати до звичного життя хлопців без застосування пігулок. Саме вона рятувала у свій час тих, з ким він воював у гарячих точках багато років тому, будучи командиром військового спецпідрозділу.

– Травми, з якими найчастіше зіштовхуються бійці, пов’язані з наслідками носіння бронижилета, – розповідає Сергій Миколайович. – 99 відсотків тих, кого зустрічав у зоні бойових дій, не рахуючи поранень, мають цю  проблему. Десь зіскочив невдало з танка або БТРа, підняв ящик з боєприпасами (це більше стосується артилеристів) і результат – зміщення хребців та інші пошкодження.

Крім фізіологічних травм, хлопці змушені переживати і психологічні, яких набагато важче позбутися. Тому методику, яка б поєднувала у собі зняття психологічної проблеми та фізіологічної, ми розробили разом із психологом Оксаною Бєльскою, з якою були чотири місяці на Майдані, а звідти вже поїхали на Схід. Психологи, працюючи з бійцями, зіштовхуються з тим, що не можуть зняти у них фізіологічні защемлення. Тоді ми вирішили спробувати поєднати дві методики, і згодом переконались, що це діє. Коли приходить не зовсім адекватний у психологічному плані боєць, я спочатку беру його до себе і знімаю блокування у фізіологічному сенсі, а вже за півгодини він готовий йти на прийом до психолога.

Пам’ятаю випадок у 2014 році з 93 бригадою, коли хлопці тільки приїхали на Схід, а за кілька годин їх обстріляли, в результаті загинуло дев’ять чоловік. 57 бійців, які вижили, повернулись у табір на межі нервового зриву. Ми попросили дозволу їхнього командира попрацювати з ними. І за три дні вони повернулись на свої позиції. Для цього нам довелось трудитись по двадцять годин, але воно було того варте.

Незрозумілим для Сергія Миколайовича є той факт, що методику, яка дає відмінні результати, не хочуть визнавати у Міністерстві оборони та Міністерстві охорони здоров’я, куди він неодноразово звертався. Його просто ігнорують. Але це не зупиняє лікаря і він продовжує застосовувати винайдену методику, повертаючи хлопцям здоровий сон, позбавляючи їх страху та витягуючи їх з «нічних атак». За його словами, таке блокування вміли робити у колишньому СРСР одиниці, і, як показує практика, його застосування дає полегшення вже після першого сеансу, а у подальшому виліковує. Крім того, лікар вже має певні напрацювання та разом з ще одним спеціалістом працює над зняття фантомних болей. В цьому допомагає методика яку ще ніде у світі не використовують.

– Я працював з людьми, які пережили трепанацію черепа та мають металічні пластини в голові. Після реабілітації вони повертались до нормального життя. Серед них – одна пара, яка згодом навіть одружилась, а згодом у них і діти з’явились. Був боєць, який отримав 34 проникаючі поранення і його внутрішні органи поміщались у кулак. За місяць сеансів рефлексотерапії він міг нормально їсти. Та один із лікарів, (не буду називати звідки) оглянувши його, поставив діагноз – «здоровий». В результаті, хлопець мав повертатись на Схід. Але нам вдалося розкрутити цю справу, і з’ясувалось, що один із «мажорів» мав отримати посвідчення та учасника УБД на основі його діагнозу. Був у нас ще один військовослужбовець, який отримав поранення внаслідок розриву касетної бомби. Тоненькі голки від снаряду пошкодили ногу, увійшовши глибоко в тіло та почали отруювали організм. У госпіталі констатували факт проникнення, але зробити нічого не змогли, бо магніт їх не бере. Ми змогли не тільки нейтралізувати отруту, а й домогтися того, що значна частина її розсмокталася.

Узагалі, за словами лікаря, на війні 40-50 відсотків поранених гине через шоковий стан на полі бою. Якщо протягом 30-40 хвилин не надати допомогу людині, вона помирає. На жаль, багато не знають про це і намагаються спершу витягнути бійця звідти, а потім везуть у госпіталь, втрачаючи дорогоцінний час для порятунку.

Був випадок, коли Сергію Кузю доводилось  діставати хлопців з мінного поля після того, як їх «списували», бо ніхто не хотів повертатись за ними. Він, ризикуючи власним життям, добирався до вояк, спочатку виводив його, як то кажуть, зі ступору, і лише після того витягував з мінного поля.

Рефлексотерапію потрібно було запроваджувати ще вчора, – переконаний Сергій Миколайович. Американці з власного військового досвіду ввели її в армію після в’єтнамської війни. Жоден снайпер на бойове завдання не піде, не пройшовши її сеанс, те саме, коли повертається із завдання – в обов’язковому порядку проходить курс реабілітації. Це дає можливість усунути на підсвідомому рівні ті моменти, які він пережив, щоб у подальшому не мати психологічних проблем. Мало хто знає, що після в’єтнамської війни близько 87 тисяч військовослужбовців наклали на себе руки, бо не змогли справитись з ними.

– Боюсь, що і нас чекає те ж саме. Тому потрібно негайно докладати зусиль, щоб не допустити цього, – говорить на завершення  рефлексотерапевт.

Жанна БІЛОЦЬКА