Понеділок, 21 вересня 2020, 18:45

Роман Горошкевич: для мене особисто пріоритетом є ставка на молодь

04.09.2020 | Статті | перегляди:

 Стриманий при справді богатирських силових можливостях, суворий, але розуміючий наставник для дітей та молоді – таким знають Романа Горошкевича, тренера дитячо-юнацької спортшколи з видів боротьби. Впевнений і цілеспрямований переможець – розуміють далеко за межами міста та області ті, кому випадало зустрічатись із цим спортсменом на рингу чи татамі.

– Я майстер спорту України, член збірної команди Волинської області уже близько 15 років, багаторазово ставав призером чемпіонатів України з дзюдо та самбо, а також з не зовсім традиційного для нас виду спорту – боротьби сумо.  Але мої спортивні перемоги нерозривно пов’язані із здобутками юних моїх вихованців, які неодноразово брали участь в престижних спортивних турнірах національного та міжнародного рівня, звідки привозили чимало нагород та призових місць. На щастя, попри карантинні обмеження, цей навчальний рік теж розпочинаємо з участі у змаганнях.

   Завдяки участі у різноманітних змаганнях мені вдалося побувати у інших країнах. З кожної поїздки привозив не лише кубки та призи, а й нові, конструктивні ідеї у плані розвитку масового спорту, які й планую втілити у рідному місті. 

-Як вам вдається поєднувати насичену тренерську роботу та депутатську та громадську діяльність?

  – Звісно, доводиться нелегко, але й у цьому мені допомагає спортивна виправка та бажання змін. Спорт нерозривно пов’язаний із веденням здорового способу життя. Тож рід моєї професійної діяльності, у першу чергу, спонукає мене до різних громадських ініціатив. Завжди беру участь в рейдових групах, які організовували перевірку торгівельних об’єктів з метою контролю дотримання правил торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями, пивом та тютюновими виробами неповнолітнім в нічний час, разом з друзями та однодумцями виконуємо таку для когось непомітну, а для певних категорій сімей важливу роботу, як знищення на будівлях, парканах та зупинках написів, що надають дітям та молоді інформацію про електронні ресурси з розповсюдження наркотиків.

   Другим, але не менш важливим стимулом до суспільної активності для мене є те, що з дитинства мешкаю у районі колишнього цукрового заводу. Колись, за розквіту підприємства, це було чудове місце для проживання. Тепер же цивілізація практично сюди не доходить: старі будинки потребують ремонтів, дороги в занедбаному стані, благоустрій дворів бажає бути кращим, відсутність інфраструктури. З цим я зустрічаюся та живу щодня, із цим же до мене йдуть виборці. Тому балотуючись в депутати вперше, я твердо вирішив для себе: яких би мені зусиль не коштувало, намагатимуся зрушити ці проблеми з мертвої точки. І таки процес пішов.

   Як міський обранець я активно користувався своїм правом депутата направляти запити та звернення до виконкому та його відділів з метою вирішення проблем своїх виборців. Вони, зокрема, стосувалися перенесення сміттєвих баків від дитячих майданчиків на вулиці Луцькій, ремонту вулиці Залізничної, створення ОСББ на виборчому окрузі, встановлення там освітлення, облаштування амбулаторії сімейної медицини на території селища цукрового заводу та приведення кінцевої зупинки селища до належного вигляду, ремонту прибудинкових територій будинків 207 та 213 по вул. Луцькій, встановлення там дитячого майданчика, відновлення прибудинкового освітлення;  встановлення світлофору на переході біля школи №5.

    Довелося довго просити, щоб врешті зробили освітлення на територіях, що прилягають до газопроводу. Крім того, за останні роки відремонтували під’їзди в декількох будинках, полагодили освітлення на прибудинкових територіях. На моє клопотання на одній із сесій було виділено 510 тисяч гривень на капітальний ремонт прибудинкових територій біля багатоповерхівок на вулиці Луцькій, 154, 156 та 158. Однак залишається чимало невирішених  справ.

– Що саме вважаєте невирішеними справами?  

 – Особливу увагу варто звернути на відсутність  цікавої відпочинкової зони для молоді. Кілька років тому я брав участь у конкурсі громадських проектів, що реалізовувались із бюджету участі, але, на жаль, мій проект не переміг. Моїм задумом було будівництво роликового катка у парку «Слов’янський» з облаштуванням навколо нього відпочинкової території, де б можна було проводити  розважальні заходи.  Вважаю, на центральній площі, де вшановують пам’ять загиблих героїв, розвагам не місце, а жителі Володимира, зокрема молодь, мають десь відпочивати. У  нас є кілька шкіл, вище професійне училище, педагогічний та агротехнічний коледжі, де навчається молодь, якій немає куди піти сьогодні. Інша глобальна проблема – відсутність робочих місць для цих же молодих спеціалістів, які по закінченню навчання у закладах воліють виїхати з Володимира-Волинського, якщо не за кордон, то в інші регіони.

   Оскільки працюю з дітьми та спілкуюсь з батьками, часто чую, що молоді люди не можуть реалізувати своїх здібностей у рідному місті, тож доводиться шукати можливості  втілювати свої  задуми та ідеї далеко за його межами. Від цього стає сумно, адже щиро вірю, що Володимир з його багатовіковою історією заслуговує на розвиток, а для цього потрібно усіма силами сприяти тому, щоб молоді та прогресивні люди з бажанням змін творили майбутню історію нашого міста. Окрім цього, й до сьогодні не вирішене питання повернення місту історичної назви – Володимир.

Якщо професію можна здобути, то для депутата потрібен якийсь досвід чи підготовка?

– Звичайно, я уважно вивчаю нормативні документи, законодавство, опрацьовую попередньо проекти рішень, за які згодом голосую. А в практичному плані активно долучаюся до різноманітних проектів та програм, які, упевнений, в майбутньому принесуть користь містянам. Розвиваючи ініціативу впровадження енергоощадних технологій, у складі делегації однодумців відвідав місто Трускавець, на запрошення  колег з міста-партнера  Коростеня побував  на засіданні сесії Коростенської міськради,  ознайомився з роботою їхніх КП “Теплопостачання”, школи мистецтв, фізкультурно-оздоровчого комплексу, центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», гуртків та секцій ДЮСШ, підліткових клубів. З метою переймання досвіду повернення місту історичної назви у складі делегації я побував в гостях у міського голови міста Вараш, яке ще 5 років тому було Кузнєцовськом. А також відвідав Ковельське ТМО – один з кращих медзакладів України, де реформи впроваджуються швидко, якісно та ефективно.

На чергові місцеві вибори ви йдете під гаслом «Змінимо Володимир разом» у команді Максима Климюка, з яким товаришуєте не один десяток років, реалізовуєте спільні проекти. Як би ви охарактеризували вашу команду?

   – Це молода і нова команда з амбітними ідеями щодо оновлення міста, незважаючи на його тисячолітній вік. Для мене особисто пріоритетом є ставка на молодь, на підростаюче покоління, адже це  наше майбутнє, і дуже важливо забезпечити їм комфортні умови життя, навчання та розвитку. Потрібно пробудити в молоді любов до спорту, до здорового способу життя. Ось куди потрібно інвестувати мільйони міського бюджету, а не у перекладання бруківки та латання зношених теплотрас. Докладатиму максимум зусиль, щоб володимирчани, зокрема, жителі селища цукрового заводу, жили краще, почували себе гідними людьми. Хочу, щоб кожен із нас міг себе реалізувати у Володимирі, і люди не виїжджали за кордон у пошуках заробітку та кращого майбутнього для своїх дітей. Для цього потрібно створювати нові робочі місця, виділяти дотації та субвенції з міського бюджету тим роботодавцям, які створюють чи розширюють реальне виробництво, сприяти інвестиціям, але не чекаючи, а шукаючи надійного інвестора.

   Та найбільше мені імпонує в цьому колі однодумців те, що ми вже уміємо організовуватись самі та гуртувати навколо себе людей. Про це свідчить ініціатива «Ми поруч», завдяки якій під час пандемії ми доставили літнім людям сотні пакунків з ліками, продуктами харчування, товарами першої необхідності. З цими ж моїми колегами ми «пов’язані кров’ю» – займаємось планомірним донорством уже багато років поспіль. А коли треба, то й беремо в руки інструмент та йдемо очищати річку, будувати місток чи косити зарослі, щоб людям було приємно і зручно жити у нашому райончику. Наприклад, минулого й позаминулого років ми очистили імпровізований пляж біля річки Луги в районі вулиці Зимнівської, збудували там місток для входження в воду, цьогоріч такі ж роботи виконали на річці в районі Білих берегів, продовжуватимемо таку роботу і далі. На практиці переконався, що великий результат складається з маленьких справ. Тому я й упевнений в тім, що ми змінимо  Володимир разом!

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини