Шестимільйонні акції цукрового заводу придбано за 37 тисяч: влада Володимира-Волинського розводить руками

19.02.2022 | Новини, Статті

Переглядів: 25

Цінні папери, які були власністю Володимир-Волинського цукрового заводу, оцінювали в 6 мільйонів гривень, а продали їх за майже 37 тисяч гривень. Про це інформувало одне з волинських видань Акції, які належали Володимир-Волинському цукровому заводу і коштували 6 млн, викупили за 37 тисяч

Аукціон з продажу відбувся 4 лютого. На аукціон виставили пакет простих бездокументарних, іменних акцій, у кількості 24 533 800 штук. Номінальна вартість однієї акції, відповідно до звіту ліквідатора Володимира Темчишина становила 0,25 гривні, загальна номінальна вартість – 6 133 450 гривень. Частка Володимир-Волинського цукрового заводу у статутному капіталі СГ ПрАТ МТС «Володимирагро» складала 89,5%. Оскільки на першому аукціоні 6 мільйонів ніхто не заплатив, система знизила удвічі стартову ціну: вона була визначена розмірі 3 680 070 гривень. Та й навіть три мільйони ніхто не був готовий заплатити. Єдиним учасником торгів став громадянин Михайловський Сергій Володимирович, який запропонував ціну у сто разів меншу, аніж стартова – 36 800,7 гривні. Саме його система й визначила переможцем. Зауважимо, у судових матеріалах справи про банкрутство цукрового заводу йдеться, що з 2012 до 2019 року арбітражним керуючим у справі був той таки Михайловський Сергій Володимирович.

Відразу ж соціальна мережа Posts – Твій Володимир – Facebook практично вибухнула негативними коментарями, оскільки упродовж десятки років майно цукрового заводу зникало, як цукор поміж пальцями. І насамкінець з молотка за копійки пішли акції. Тобто, колишній арбітражний керуючий (ліквідатор) вдало викупив частину акцій заводу з усіма ще не проданими та не розграбованими потрохами.   

У публікації Відбувся брифінг міського голови, журналісти цікавилися питанням продажу акцій цукрового заводу у Володимирі-Волинському. І дивно було чути від очільника міста Ігоря Пальонки, що

«дізнався про це у вихідні з соціальних мереж. Завод уже тривалий час знаходився у приватній власності, тому акції продав його власник. Дав розпорядження, щоб відділ комунальної власності виконавчого комітету надав чітку інформацію мешканцям громади, яких це питання обурило. Швидше за все, продаж акцій за таку невисоку ціну був здійснений з метою зменшення суми податку, яку потрібно буде сплатити продавцеві майна». 

Дивно чути подібну відповідь міського голови в частині ухилення від сплати податків. Як і те, що він не володіє ситуацією на заводі, під яким 20 гектарів землі комунальної власності. А це додаткові мільйони міського бюджету. Проте за декілька днів по тому міський голова на бліцбрифінгу заявив, що  

«такі дії власників обурюють не лише жителів громади, а й мене особисто, адже ми сьогодні втрачаємо надходження, які  мали б поступити до місцевого бюджету. Про ці фінансові операції уже поінформовані місцеві правоохоронні органи та направлено листи до структури стратегічних досліджень. Плануємо добитися визнання даних торгів недійсними».

Про те, що початковим арбітражним керуючим з моменту оголошення банкрутства цукрового заводу був Сергій Михайловський, стверджує екс-депутат міської ради та колишній працівник цукрового заводу Василь Сусік. Як зазначив Василь Михайлович, з молотка за копійки пішли ті акції цукрового заводу, які не розділені між акціонерами та були капіталом заводу. І Михайловський про це добре знав. Упродовж десятки років він розпродував майно гіганта, здебільшого за копійки та потрібним людям. Кілометрова залізна колія продана на підставних осіб за 450 гривень. Прибрана до рук база відпочинку на озері Світязь. Житловий фонд отримали діти тих, хто жодного відношення до цукрового заводу не мав. Там й досі проживають їх нащадки, в тому числі й депутат міської ради. У черзі підійшли акції, документи для продажу яких підготував Михайловський. І після заміни арбітражного керуючого скупив їх за копійки. 

В даний час основна частина майна заводу перебуває у власності біоенергетичної компанії, яка виготовляє полети та звозила з Польщі сміття. Після того, як громада міста стала на дибки, складування сміття припинилося. Один період завозився цукор з Хмельницького ніби з метою зберігання.

Василь Михайлович Сусік дещо збентежений інертністю влади, адже виробництва на території заводу ніякого, і земля під спорудами, які ще не зруйновані до решти, не використовується належно. Тому варто було б створити тристоронню комісію, провести інвентаризацію земель, скласти акт обстеження та зобов’язати власників надати вичерпну інформацію по основних засобах. Безгосподарне майно пропонує взяти на баланс міської територіальної громади, відповідно вилучити землю з оренди псевдо господарів. Найлегше сказати, що не володіємо інформацією…

Придбання акцій по ціні господарської будівлі швидше всього повинне зацікавити правоохоронні органи. Звісно, якщо за покупцем не стоять впливові люди, наступним кроком яких прихватити за ціною собачої будки ще й не один десяток гектарів землі. Час покаже…

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини