ПОДОРОЖ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПО ВОЛИНІ
27.03.2023 | Статті
Переглядів: 268
Особистість Тараса Григоровича Шевченка – видатного поета, письменника, мислителя, художника , борця за волю України досліджена багатьма ученими – філологами, літературознавцями, істориками. Проте є у біографії генія українського народу ще багато невідомих сторінок.
Зокрема, цікавою є тема перебування Кобзаря на території історичної Волині. Цю тему грунтовно вивчав професор Петро Кралюк.
Улітку 1845 року Шевченко починає співпрацювати з Київською археографічною комісією і отримує платню 150 крб. на рік.
21 вересня 1846р. генерал-губернатор Бібіков видав розпорядження у якому доручив Тарасу Шевченку записати пісні, народні звичаї жителів Волині, змалювати старовинні церкви волинського краю, зокрема і Почаївську Лавру. У 19ст.до складу Волині входили сучасні Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька і частково Тернопільська області. Тарас Шевченко на той час вже закінчив Петербурзьку Академію мистецтв , займався самоосвітою, гарно малював, спілкувався з інтелектуалами того часу, тож міг виконувати доручені йому завдання.
Тематика Волині згадується вже у ранніх творах Шевченка, зокрема у поемі «Гайдамаки».
У творах поета зустрічаємо згадки про Берестечко, Почаїв та ін. населені пункти історичної (Старої) Волині. Зокрема , про Почаїв є згадка у поемі
«Слепая».
По дорозі до Почаєва , припускають дослідники, Шевченко міг відвідати місто Вишневець(нині у Тернопільській області, колись історична Волинь) То було родове гніздо князів Вишневецьких, які залишили слід в історії, як України, так і в Польщі. У Вишнівці народився Дмитро Вишневецький , якого вважають засновником Запорізької Січі.
Проте, основною метою перебування видатного поета на Волині
було відвідання Почаївської лаври.
У Почаєві Шевченко намалював чотири акварелі , два ескізи і зробив начерк олівцем. Ці роботи засвідчили великий талант митця. Нині вони зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка у Києві.
У Почаєві поет записав 4 жартівливі (сороміцькі) пісні. Серед них, « Гиля-гиля, селезень, сизокрилий». І хоча у своїх творах поет часто був вільнодумцем, але православну релігійну традицію він поважав. Зокрема Почаїв він згадує у своїй поемі « Петрусь».
Також Шевченко відвідав м. Кременець, де у 1803 році сполонізований український шляхтич Тадеуш Чацький відкрив Вищу Волинську гімназію(Кременецький ліцей). Чацький володів бібліотекою, яке нараховувала понад 20 тис. книг. Він був найосвіченішою людиною свого часу. Про нього поет так сказав: « Мир праху твоему благородный Чацкий!Ты любил мир и просвещение! Ты любил человека, как Христос нам его любить заповедал».
Краєзнавці вважають, що Шевченко проїздом був у Берестечку , Дубні, Корці, Новограді-Волинському.
А також у селах Вербка і Секунь Ковельського району , де реставрував ікони у тамтешніх церквах. Про це ходили розповіді серед поліських селян.
У фондах Володимирського історичного музею також зберігаються експонати, які пов’язані з Тарасом Шевченком, зокрема це портрет видатного поета, намальований місцевим художником Григорієм Маковським і маленька книжечка із віршем Шевченка « Заповіт», який надрукований у ній багатьма іноземними мовами. Цю книжечку подарувала музею світлої пам’яті жителька Володимира Оксана Фурманюк, яка була борцем за волю України.
Богдан Янович, науковий співробітник історичного музею.
