Світанок для Ірини

12.10.2021 | Статті | перегляди:

  – На колінах повзатимеш, благатимеш повернутися, без мене ти ніхто і нічого не варта, – кричав Сергій до Ірини. Жінка мовчки слухала його і продовжувала збирати речі. А коли закінчила, викликала таксі й, зачинивши за собою двері, пішла геть.

   Ірина познайомилася з Сергієм на другому курсі медичного училища. Вона з дитинства мріяла бути лікаркою, тож по закінченню школи вступила до медзакладу. Під час навчання відпрацьовувала у лікарні санітаркою, де й зустріла хлопця. На той час він був пацієнтом. Молоді люди одразу сподобалися один одному, і коли Сергій виписався, почали зустрічатися. Згодом він зробив Ірині пропозицію руки і серця, і та погодилася.

  Спочатку жили у його батьків. Згодом  чоловік вирішив зайнятися власним бізнесом. Справи йшли добре, і за деякий час зміг придбати власне житло. Ірина тим часом навчалася у медичному інституті. І хоча чоловік наполягав на тому, щоб кидала навчання і була домогосподаркою, адже на життя вистачало, вона все ж не погоджувалася, і запевняла, що повинна здобути професію, яка була її мрією. Після закінчення інституту пішла працювати у місцевий пологовий будинок жіночою лікаркою. Попри невелику зарплатню, робота подобалася. Єдине, що непокоїло, – відсутність власних дітей. Щодня допомагаючи іншим жінкам народжувати, раділа за кожну з них, і мріяла про те, що колись так само триматиме у руках немовля. Та роки минали, а діток Бог чомусь не давав, хоча за медичними показниками обидва з чоловіком проблем зі здоров’ям не мали.

  Одного дня до неї у кабінет прийшла на прийом молода панянка. Після огляду виявилося, що вона вагітна. Та замість того, щоб радіти майбутньому материнству, виявила бажання зробити аборт.

-Не хочу, щоб дитина росла безбатченком, – заявила вона, після того, як Ірина поцікавилася таким рішенням. – Її батько не бажає розлучатися зі своєю дружиною, хоча у них немає дітей, а я не збираюся сама ростити. Молода ще, встигну.

  І хоч як Ірина не вмовляла відмовитись від такого рішення, та навідріз відмовлялася. Лікарці нічого не залишалося, як записати її на аборт.

  Однак у той день вона не прийшла, подумки Ірина раділа за неї, що змогла прийняти правильне рішення. Пацієнтка з’явилася за кілька днів, щоб стати на облік, повідомивши, що з батьком немовля дійшли згоди. Попри те, що не розлучатиметься з дружиною, обіцяв взяти на себе усі обов’язки. Навіть більше, вже придбав для неї квартиру, а на народження дитини подарує автомобіль. Ірина хоч і не схвалювала такий розвиток подій, але раділа, що дитина отримала шанс на життя.

  Вероніка, так звали вагітну, стала пацієнткою Ірини. Навіть домовилася з нею про те, що та прийматиме у неї пологи. Та у встановлений термін не  з’явилася. І скільки Ірина не телефонувала до неї, та не відповідала. Вона вирішила поїхати до неї додому і дізнатися, чи бува чого не трапилося, адреса була вказана у медичній книжці.

  Вже біля під’їзду помітила нову автівку, перемотану блакитною стрічкою, а поруч Сергієву машину. Вона піднялася сходами й подзвонила у двері. Коли вони відчинилися, Ірина ледь не знепритомніла. На порозі стояв її чоловік. У цей момент вона зрозуміла, що усі слова будуть зайвими. Якусь мить вони стояли й розгублено дивилися один на одного, повернутися до реальності змусив плач немовляти та голос Вероніки, яка вийшла до дверей.

– Ірино Петрівно, що ви тут робите?, – запитала вона і замовкла, зрозумівши усю недолугість ситуації.

Ірина не пам’ятає, як летіла сходами донизу, як сіла у машину і їхала невідомо куди, допоки не закінчилося пальне. Потім ще довго сиділа мовчки за кермом, поки у вікно не постукали.

– З вами все гаразд? – поцікавився незнайомець.

   Жінка мовчки дивилася на нього і мовчала. Чоловік поволі відчинив двері, допоміг їй вийти та пересісти у його авто. На запитання, куди підвезти, не отримав відповіді. Зрозумів, що у неї щось трапилося, але лізти в душу не став. Вони довго їздили вечірнім містом, допоки не опинилися у невеличкому затишному кафе на околиці. Чи то атмосфера вплинула на Ірину, чи просто захотілося вилити комусь свій біль, вона усе розповіла незнайомцеві. Той мовчки слухав, не перебиваючи. Потім взяв її за руку і промовив: «Усе буде добре».

   Вранці вона прокинулася від ароматного запаху кави. Розплющивши очі, зрозуміла, що є у чужій квартирі і жахнулася. Швидко піднялася та стала одягатися. Їй було соромно за свою легковажність, за те, що дозволила собі вперше у житті віддатися зовсім незнайомому чоловіку. Вона не знала, як виплутатись із цієї ситуації, але потрібно було з неї виходити. Ірина зайшла на кухню, де біля плити готував сніданок незнайомець. Жінка стала вибачатися і щось пояснювати.

– Давай спочатку вип’ємо кави, а потім поговоримо, – запропонував Олександр, усміхнувшись.

  За розмовою він розповів, що теж пережив зраду дружини, яка пішла від нього до його друга. Через це він був змушений продати бізнес і виїхати до іншого міста, щоб не бачити їх. Нових стосунків не планував, оскільки біль не вщухла, та й віра до жінок похитнулася. Та учора, коли побачив розгублену Ірину у машині, не міг пройти повз. Про те, що між ними трапилося цієї ночі, не жалкує, і хоче продовження стосунків, оскільки жінка дуже сподобалася йому.

  Його слова змусили серце Ірини битися сильніше. Їй була приємна увага цього незнайомця, з яким провела ніч. Але вона не поспішала давати відповідь, адже мала завершити стосунки з чоловіком, який підло зрадив її. Олександр це розумів, і попросив дати йому шанс.

   Вдома на неї вже чекав Сергій, який став просити вибачення, запевняючи, що Вероніка для нього нічого не значить, і це була випадкова ніч. Говорив, що допомагатиме дитині, але з дівчиною нічого серйозного не має, і не буде. Та коли зрозумів, що Ірину не переконати, перейшов на крик, і став звинувачувати її у тому, що у них не було дітей, і що це вона винна у тому, що він закрутив роман з Веронікою. Та вона нічого не хотіла слухати. Колись  почула, що після темної ночі завжди настає світанок. І сьогодні він настав для неї. Вона вірила, що попереду чекає інше життя, але вже без Сергія.

Жанна БІЛОЦЬКА

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини