Понеділок, 21 червня 2021, 17:45

Тепле слово про неньку у День матері

08.05.2021 | Статті | перегляди:

Сьогодні, 9 травня, в Україні відзначають День матері. Це свято для найріднішої та найближчої людини, котра подарувала життя дитині. У цей день діти вітають своїх мам, дякують їм за турботу, любов і терпіння. Видання “ВолодимирМедіа” зібрало теплі відгуки про неньок.

Аня КЛИМ’ЮК, 8 клас ЗОШ №1, з мамою Наталею та сестричками Яною та Соломійкою.

Моя мама – це моя найкраща подруга, і з кожним роком свого життя я все більше це усвідомлюю. Я ціную час проведений разом, тому що через постійні спортивні збори ми бачимось рідше, ніж хотілося б, але щодня є на зв’язку. Я вдячна їй за те, що завжди можу вільно поділитися з нею своїми особистими секретами і розраховувати на поради, які дуже часто просто необхідні. Люблю, коли ми організовуємо ввечері традиційні дівочі посиденьки, щоб пошептатися і помріяти. У нас багато спільного, а останнім часом навіть деколи і одяг. Я дякую мамі за своїх сестричок, які стали особливою частинкою мого життя. А ще мрію бути схожою на неї,  і бути достойним її продовженням. І хоча інколи буваю трохи вредною, хочу подякувати їй за терпіння. Рідненька, ти завжди у моєму серці. Для мене ти – цілий світ!

Олександра ІЗОТОВА, учениця 11-го класу ЗОШ №5 імені Анатолія Кореневського з мамою Тетяною та сестричкою Анею.

Жінкою бути нелегко. А бути мамою – удвічі складніше. Потрібно завжди залишатися сильною в будь-яких випадках. Саме це і є чи не найважливішим прикладом для мене. Як тільки настає складний період, охоплює відчай – я відразу згадую про маму, яка ніколи не опускає руки і завжди йде до кінця. Мамуся є не лише прикладом, а й чудовою подружкою, яка ніколи не зрадить, завжди вислухає та підтримає. А особливо приємно, коли нарешті з’являється можливість провести разом час. Приготувати смаколики, переглянути хороший фільм у затишній атмосфері, зібратися на велосипедну прогулянку – що може бути краще?

 Дружина загиблого героя у російсько-українській війні Ігоря Упорова Надія УПОРОВА з мамою Євгенією Михайлівною.

Для мене моя мама, Євгенія Михайлівна, є сильна, мужня, добра, любляча. З самого дитинства вона вчила, оберігала, підтримувала та піклувалася про мене. І навіть зараз  хвилюється за мене, не дивлячись на те, що я вже давно доросла і маю своїх діток.  Найцініша якість у матусі – її доброта та  працьовитість. Для мене її підтримка є дорогоцінним скарбом. Після загибелі коханого чоловіка, я залишилася вдовою у 27 років, на той час старшій донечці Юлії  було усього лише 5 років, а молодша Віолетта народилася у день його похорону. Це був найважчий період у моєму житті.  Біль втрати й досі не стих. Але я вдячна Богові за те, що у цей час зі мною була моя мама. Саме вона підтримувала мене, рятувала, допомагала у всьому. Мені дуже подобається слухати життєві історії з її життя, які часто розповідає. Про те, як жила у землянці зі своєю матусею, виховувуючи шестеро дітей, найменшою з яких була вона. Про дідуся Михайла, який вправно робив людям груби та печі, як побудував будинок для своєї сім’ї з глини, допомагав усім дітям, був вправним мисливцем. Найрідніша моя матусю, щиросердечно вітаю тебе з Днем матері. Понад усе на світі бажаю тобі довгих років життя та міцного здоров’я. Хочеться щоб твої рученята гойдали правнуків. Нехай по твоїх щоках ніколи не течуть сльози смутку, а в грудях горить гордість за твоїх дітей та онуків. Дякую тобі за ласку і ніжність, за довгі безсонні ночі, за переживання, за турботу. Ти як справжній ангел-хранитель, який оберігає  нас від усього лихого. 

Військовослужбовець, командир взводу молодший лейтенант Ірина МАКАРОВА з мамою Оксаною Михайлівною.

З 2011 року ми бачимося рідко. Мій приїзд – свято для неї. З 2014 року, відколи розпочалася російсько-українська війна, її серце не на місці. Оскільки  я є військовослужбовцем, майже з перших днів перебуваю у зоні бойових дій, вона ні на хвилину не забуває про мене і молиться за моє повернення. За усі мої здобутки радіє щиро, ніколи не дає упасти духом. Знаючи, що їй довелося пережити у молоді роки, переконана, що не можу зламатися і показати свою слабкість. У дитинстві я любила спати з мамою. Ця звичка залишилася й досі. Коли приїжджаю додому, інколи забираюся до неї під ковдру, і ми довго розмовляємо на усіляки теми. А ще вона намагається не пропускати на відстані жодного домашнього свята. Цього року на мою тридцять першу річницю народження від неї мені привезли букет із 31 троянди. А її солодощі завжди радують мене і моїх побратимів на фронті.  Коли я вдома, намагаємося якнайбільше часу проводити у колі родини. Брат готує смаколики на мангалі, а ми з мамаю та братовою накриваємо на стіл. Ці моменти є найдорожчими для мене, і мені хочеться, щоб вони тривали якнайдовше.

Валентина БОРУСЕВИЧ, голова громадської організації “Стимул – осіб з інвалідністю” з мамою Галиною Іванівною.

Моя мама для мене героїня і мужня жінка. Незважаючи на грізний вирок лікарів не мати більше дітей, вона 14 років не здавалася, і ні на мить не втрачала надії на те,  що стане мамою. Для мене вона є прикладом у своїй працелюбності та щедрості. З раннього дитинства і до тепер не уявляє себе без роботи і допомоги ближньому. Мама – це ангел, який накриває своїми крилами і любить мене не за щось, а всупереч усьому. Для неї важлива кожна моя перемога і кожен вчинок. Її серце навіки віддане нам – дітям. І допоки живе мама – я дитина. Завжди буду молити Господа за її благословенну старість і низько вклоняюсь за найцінніше – моє життя!

Аліна СМІРНОВА, учениця 11-го класу гімназії імені Олександра Цинкаловського з мамою Іриною.

Якщо б мені дали завдання розказати, хто є моїм прикладом і на кого я хочу рівнятись, без роздумів сказала, що моя мама. Вона – моя опора і мій стимул рухатись лише до найкращого. Це та, хто завжди підтримає і допоможе у всьому, яка завжди зробить все досконало, до якої б роботи не взялася. Це та, котра не буде спати ночами і працювати весь день задля того, щоб я мала все, про що мрію. Це та, яка завжди все встигає. Не вистачить усіх слів не світі, аби висловити їй свою любов і вдячність. Дякую, рідна за те, що ти є. За те, що ти мені не просто мама, а й подруга, яка є поруч  в усі моменти мого життя. Я безмежно щаслива, що маю таку рідну людину, з якою можна поговорити про все на світі, яка не осудить, а навпаки, підтримає та допоможе.

Віка ЛІЩУК, учениця 5-го класу ЗОШ №2, з мамою Іриною

Ми з мамою дуже близькі, але  водночас вона – перший критик  та авторитет для мене. У нас з нею завжди багато справ. Наприклад, коли вона вдома, граємо у розвиваючи ігри. Полюбляємо шопитись, як справжні дівчата, але в інтернеті. Оскільки займаюся танцями, залюбки танцюю просто вдома для неї, а вона обожнює дивитись. З першого класу поглиблено вивчаю англійську, маю необхідний рівень знань, так що  можу просто йти по вулиці і нею розмовляти, а останнім часом просто дивимось з мамою фільми іноземною. Наразі я перейняла від неї любов до кухні. Шукаю в інтернеті  рецепти і практично без її допомоги готую. 

Ірина МАНЕРКО, домогосподарка, з мамою Оксаною

Моя мама для мене подруга, порадниця і наставниця. Я запросто можу з нею поділитися секретами, розмовляти на різні теми. Вона завжди вислухає, підтримає і дасть пораду. У складний період мого життя вона дуже підтримала мене, за що я вдячна їй. Однією з рис, яка мені подобається у ній, – наполегливість. Якщо вона поставила перед собою мету, буде йти до неї до кінця. Сьогодні вони разом із татом перебувають у зоні бойових дій. І хоча я вже сама є мамою двох діток, все одно часто телефоную їй, розповідаю про себе, онуків, раджуся з нею, цікавлюся її життям. Вважаю, скільки б не було дитині років, вона зажди залишається для своєї мами дитиною.

На жаль, не кожна мама має можливість почути ніжні та вдячні слова у цей день від своїх дітей. Боляче визнавати, але чимало жінок втратили своїх кровинок. Когось забрала війна, яка триває в Україні ось уже восьмий рік, когось здолала хвороба, а хтось пішов у засвіти через нещасний випадок. Та попри важку втрату ці жінки завжди залишаються мамами, адже змогли подарувати життя своїм дітям. Хочеться побажати кожній представниці прекрасної половини пізнати радість материнства, щоб діти приносили лише радість, а головне, щоб ніколи не забували про тих, хто народив та виростив їх.

 
Новини інших ЗМІ
Випадкові новини