Цегляний паркан біля стадіону, який перетворили у будівельне сміття, налічує добру сотню років: історики.

Переглядів: 3270

У Володимирі під час війни приступили до ще одного мегапроекту  «Гузя-Пальонки»– огорожі стадіону “Олімп”. Відразу ж після початку демонтажу старої стіни, на сторінці Володимирської міської ради з’явилася інформація с макетами нової огорожі:  «На стадіоні “Олімп” розпочались роботи з демонтажу цегляної огорожі. Вже невдовзі по периметру спортивного серця нашої громади буде облаштований новий металевий паркан та сучасна вхідна стела з підсвіткою…»  

У що обійдеться це «серце»   міському бюджету видання «Володимир Медіа» висвітлювало у публікації  Більше півтора мільйона на огорожу та сотні тисяч на ремонт міської ради. У Володимирі продовжують освоювати кошти платників податків. Незважаючи на війну, незважаючи на мало не щоденні панахиди по загиблих воїнах, на біль в очах матерів, які оголошують збір коштів на  спорядження для своїх синів або на лікування.

Більшість володимирчан владне беззаконня почало  обурювати. І не так вже ті мільйони, які вкинуть в сірий метал, як сама руйнація. Місто втрачає свою автентичність –  будівлі та споруди з віковою історією. Серед них   і міський стадіон,  як пам’ять про ті покоління, котрі здобували тут нагороди, проводили змагання. Так і тих людей, котрі  в тридцятих роках зводили стіну як елемент містобудування  тих років. Як і тих проектантів, що спроектували браму. І будівельників, які її дуже якісно звели.  

Ось яскравий приклад думки громади: «Потроху, потроху такими ” архітектурними шедеврами” знищується міська історія. Отже, цей паркан та Брама були ніби як частина міської забудови минулого століття. Звісно, це був окремий стиль, але притаманний минулій епосі( до речі він ще збережений по багатьох містах – Києві, Вінниці, тощо) . Чомусь Володимир вирішив знищувати все що, можливо, не вписується в якісь свої володимирські містобудівні розуміння. Звісно і Брама, і паркан могли би простояти ще не одне десятиліття, адже кладка, цегла, інші компоненти виконані на якісному рівні. Звісно потребували ремонту…. Але, так сталося що, частину міської історії свідомо знищено, а ми ще галасуємо про історизм. туризм, спадщину поколінь, заповідні території ( це про наш заповідник), організовуємо засідання по розвитку чогось…. і так далі. А тут просто взяли і зруйнували»

«Чомусь у Володимирі ставлення до історії як у чорній дірці. Все пропадає, нищиться, не зберігається: червона школа, фрагмент валу по Франка, стара тюрма, та будь що з того, що має історичний та туристичний інтерес через нехлюйство працівників заповідника «Стародавній Володимир» та через недбалість влади пропадає та зникає назавжди…»

До слова, зі згадки старожилів на місці  нинішнього стадіону   був вигін для вигулу коней польських уланів, казарми яких стояли в районі танкового полку. В 1936 році на цьому місці збудували стадіон, який огородили мурованою стіною, верх якої був накритий  битим склом в цементі. Вхідну браму звели після війни.

Навіть якщо «прикрутило» міського голову Ігоря Пальонку та його «великого зодчого» – першого заступника Ярослава Матвійчука шаленими темпами освоїти мільйони, чому уламки столітньої стіни викинуто за місто на землі птахофабрики, де розпочато бізнесове будівництво? Чому не залишити частину стіни з брамою як пам’ять про минуле століття для нащадків? Чому не взяти та не розібрати її по цеглині та використати для потреб міста чи продати?

А тепер декілька думок про нову огорожу, якою «тішиться» влада та якнайшвидше прагне свою безглузду ідею та архітектурну «імпотентність» втілити в життя.

«Для стародавнього міста, з його архітектурними модерновими та середньовічними традиціями, стародавньою будівельною школою, така архітектурна «родзинка» є убогістю та ницістю архітектурної думки. Один з макетів огорожі більше подібний на колону з цінниками бензозаправки. До чого тут геральдичний символ Володимира? Адже це стадіон, де логотип повинен бути відповідним. Другий макет нагадує якийсь сумний могильний пам’ятник – сірий камінь, колона темного кольору, якраз аби свічки ставити.  Паркан схожий на той, яким обгороджують концтабір…»

І на завершення. Навіщо створювати додаткові структури та цілий туристично-інформаційний центр, які не мають власної думки, бо годуються з рук влади? Чому нищити історію та спадок минулих поколінь, залишивши після себе винятково дитячі майданчики? Єдине, що навчилася нинішня влада Володимира, – освоювати мільйони, закопуючи їх в землю або перетворюючи в мертвий метал.

На фото: один з макетів нової огорожі