ЯК БУДУВАЛИ ЗАЛІЗНИЦЮ У ВОЛОДИМИРІ

Переглядів: 406

«На пероні, на люднім пероні, де розлуки і зустрічі плачуть, хтось розсипав троянди червоні і ніхто, і ніхто їх не бачить….» . – співається у відомій пісні на слова волинського поета Олександра Богачука. Справді залізничний вокзал – це місце , де зустрічається багато людей з різними долями.

Залізничний вокзал у Володимирі –Волинському має 114 років. Яка ж історія його побудови? Цікаву історичну розвідку про залізницю у Володимирі написали дослідники Антон Лягушкін і Дмитро Янківський.

Виявляється, що у 1908 році було збудовано останню перед Першою Світовою війною залізницю на Волині між Ковелем та Володимиром Волинським. Будівництво цієї залізниці мало насамперед військово-стратегічні цілі – в 1908 році Австро-Угорщина захопила Боснію та Герцоговину, отож країни Антанти (Великобританія, Франція, Росія та Сербія) почали готуватися до війни. Для військових цілей потрібна була залізниця, російський царизм мав гіркий досвід: він програв Кримську війну через відсутність залізниць, які швидко допомагають доставити військо і зброю.

Отож, загублене у волинських лісах містечко Ковель стало потужним залізничним вузлом, де сходилося п’ять залізничних ліній – на Брест через Заболоття, на Здолбунів через Ківерці, на Хелм через Ягодин і на Володимир-Волинський. У 1914 році колія через Володимир-Волинський сягнула Львова, який в той час був окупований російськими військами і пройшла через Сокаль, Кристинопіль(Червоноград) та Сапіжанку. Потрібно відмітити, що колія від Володимира-Волинського до Сапіжанки будувалася просто шаленими темпами – столицю Галичини було окуповано на початку вересня 1914 року, а будівництво залізниці завершили на самому початку зими. Російські військові власті активно використовували під час робіт місцевих мешканців, яким, ясна річ, майже нічого не платили. Змушували працювати навіть місцевих євреїв, які не змогли відкупитися від настільки важливої справи, як будівництво залізниці
 У кінці 1900-х років російські залізниці теж наблизилися до австро-угорського кордону – 1 (13) березня 1908 року відкрився рух на залізниці Ковель – Володимир-Волинський. Довжина цієї ділянки складала 53 версти 228 сажнів. Не дивлячись на малу довжину залізниці Ковель – Володимир-Волинський, нею управляла окрема структура Ковельсько-Володимир-Волинська військова залізниця. Метою цієї залізниці було практичне навчання військових не тільки залізничному будівництву, але й експлуатації і утриманню залізниці.

Отож, станцію відкрито 1908 року,  при будівництві залізниці Ковель –Володимир-Волинський. Під час будівництва залізничного вокзалу у Володимирі в  1906 році знайдено мідний котел зі срібними та золотими монетами.

У 1914 році лінію було подовжено до станції Сокаль.

У 1988 році  на Привокзальній площі встановлено монумент до 1000-річчя заснування міста Володимир-Волинський. .

Цікаво зауважити, що польська влада у 20-30 х роках 20ст. планувала продовжити залізницю Володимир-Волинський – Війниця, побудовану ще в часи Першої світової війни. Нею їздили і вантажні, і пасажирські поїзди. Ця лінія повинна була пролягти через Торчин та з’єднати Луцьк і Володимир–Волинський. Втім, цього не сталося.

Поблизу вокзалу колись була церковця. Її добре видно на старих фото міста. Старожили розповідають, що за радянського часу її перебудували під склад, а вже у наші часи – склад розібрали. Нині на місці колишньої церкви – скульптура Діви Марії з  маленьким Ісусом на руках.

Я пригадую 2008 рік – тоді минуло 100 років від часу побудови залізничної станції у Володимирі –Волинському. До вокзалу з Ковеля прибув рейсовий поїзд, прикрашений вінками і квітами, на пероні грав оркестр, який зустрічав святковий поїзд з нагоди ювілею.

І нині, в 21 столітті, залізниця відіграє дуже важливе значення в житті людей.

                                                                      Богдан Янович,

науковий співробітник історичного музею.