Які справи для нардепа Гузя могли бути важливіші в країні, що стікає кров’ю?

Переглядів: 869

Можливо комусь видається, що назва статті є жорсткою, але наш ресурс завжди називає речі своїми іменами. І за поведінку нардепа Ігоря Гузя ми усі несемо відповідальність, бо дозволили йому представляти наші інтереси у Верховній Раді.

Це не перший промах народного, адже не так давно він проголосував «проти» ратифікації Стамбульської конвенції, про що видання акцентувало у публікації Ігор Гузь єдиний з волинських нардепів проголосував проти запобігання  насильства над жінками

Цього разу народний депутат був відсутній у сесійній залі, коли приймався закон, який у воєнний час можна сміливо прирівняти до мародерства та плювком в душу народу. 

19 липня народні обранці  проголосували за покращення свого фінансового забезпечення. Зокрема, за рахунок надходжень до бюджету від міжнародної допомоги їм виплачуватимуть надбавки. Цим законом збільшено загальні видатки з державного бюджету на 80,9 млрд грн на різні соціальні потреби.  При цьому передбачається збільшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету та граничного обсягу державного боргу. Тобто, підвищення зарплати народним депутатам лягає додатковим тягарем на плечі втомленого війною народу.

Ці зміни в законодавстві практично підірвали суспільство: народні обранці   підвищили собі коханим оклади із 28810 до 49520 гривень.  Хіба можна за цим спокійно спостерігати?

І де був нами всіма «любимий» народний депутата Ігор Гузь, коли його однопартійці тиснули зелені кнопки? Де його красномовство? Де його емоційний виступ проти цього закону? Вирішив схитрувати, щоб потім перед виборцями вчергове придумати якусь відмазку?  

Як би там не було, Гузь обраний народом для того, аби представляти його інтереси, а не піаритися перед депутатами Володимирської міської ради та розмахуючи руками розказувати про свої заслуги перед виборцями. Ставити на місце голів ОТГ, які не розділяють його погляди, ображати жінок-однопартійок, які не згідні з хамством його помічників; керувати  кадровою політикою у Володимирі та  витягувати мільйони з бюджету з подальшим вкиданням у різноманітні проекти, які для міста не є першочерговою проблемою.

Не для того він обраний, щоб диктувати сільським головам питання порядку денного сесії, обирати  потрібного йому, а не громаді інвестора, вказувати, де у місті створювати урбан парки та монтувати дитячі майданчики.

Якщо Гузь дбає про народ, про що постійно наголошує при зустрічах, він повинен був бути в сесійній залі та першим кричати, що солдатам з передової невчасно виплачують заробітну плату, немає  вдосталь спорядження, техніки, воякам з тероборони відібрали середній заробіток. А підвищення зарплати народним обранцям можна розглянути після закінчення війни. Але ж ні…. Вирішив відлежатися на дні, бо добре знав, що його однопартійці дружно голосуватимуть за майже удвічі збільшення посадового окладу. І як би апарат парламенту не викручувався, звідки  під час війни взялися гроші на підвищення виплат депутатам, ганьба таким обранцям.   

Складається враження, що нардепи під час війни, коли країна залита людською кров’ю, влаштували бенкет під час чуми. Перед самою війною вони повернули собі надбавки та відмінили обмеження зарплати за відсутність під час голосування. Розв’язали собі руки, зняли відповідальність та в час, коли цілий світ допомагає країні задля перемоги над ворожим сусідом, підвищують зарплати, повертають надбавки та уникають відповідальності за прогули під час роботи Верховної Ради.

Невже заробітна плата нардепа настільки мізерна, що не дає йому нормально прожити в державі, де пенсіонери отримують по 2 тисячі пенсії, де під час війни роботодавець має право звільніти працівника та лишити його без засобів для існування, де мінімальна заробітна плата не відповідає ціновій політиці? 

Хіба такого депутата нам потрібно? Де ваше красномовство? Де ваш патріотизм? Де ваша конструктивна критика, Ігоре Володимировичу? Адже своєю безвідповідальною поведінкою ви не тільки компрометуєте себе, а й відбираєте гроші у вояків, які гинуть за ваш добробут.