Де у Володимирі можна облаштувати площу Народження?
Переглядів: 0
Скільки у нашому місті площ? Хто рахував? Мені здається що лише дві – Героїв і та, що біля залізничного вокзалу. До речі, кілька років тому тільки взнала що оце кільце біля вокзалу в плані міста позначено як площа. Менше з тим, бо мова сьогодні піде про іншу площу чи, радше, маленьку площадку, яка чимало може розповісти городянам та гостям нашого тисячолітнього міста.
Йдеться про місцину перед міським пологовим будинком. Ви звертали увагу скільки там написів? Якщо ні, то раджу пройтися, почитати. Одні написи справляють приємне враження, інші – залишають байдужими. Є гарні, а є такі собі калякі-малякі. В останньому випадку не йдеться про акуратність у написанні (саме це можна вибачити, бо ж у деяких чоловіків після народження доньки (сина) ще кілька тижнів руки тремтять, в одних від переживань, в інших – від святкувань ), а, радше, про зміст. Кому писали? За кого дякували?
Хоча деякі написи настільки гарно виведені, що їх можна сміливо фотографувати, потім в рамочку і – на стіну. Хай світлина чекає допоки немовля підросте.
– Мені страшенно хотілося, щоб чоловік мені щось написав. Я його навіть про це попросила, – розповідає знайома з якою ми й прогулювалися цією площею. – Але ж йому як об стіну горохом. Так святкував, що не те що про напис забув, а й квіти на виписку не купив. Добре, що теща крадькома йому всунула. А коли народився син, це було щось. На виписку зібрав рідних і друзів з подарунками. Купили величезні кульки до яких поцепили плакат із написом «Дякую за сина!» і запустили в небо.
Ця площа перед пологовим бачила різні церемонії виписки мам з немовлятами. Працівниці пологового розповідають що було навіть таке, що цілі автомобільні кортежі приїжджали за новонародженими та їхніми матусями. Траплялося, що цілі театралізовані дійства відбувалися під стінами пологового. Вже не говориться про ріки шампанського, море квітів, феєрверки та татусів, які засипали (від втоми, випитого чи пережитого) прямо на травичці за кілька метрів від пологового.
Як на мене цю територію сміливо можна назвати площею Народження. Щоправда, не завадило б її ще трохи окультурити, встановити кілька лавочок, збільшити цю заасфальтовану площу, аби щасливі татусі-малювальники могли розійтися на повну, не шкодуючи ні власних сил, ні фантазії, ні фарб.