Роздуми над підручником української мови

12.12.2019 | Блоги | , | перегляди:

Днями я взяв до рук підручник з української мови і читання (автор – Ганна Остапенко), за яким навчається мій син-другокласник. Безперечно, книжка має гарне художнє і поліграфічне оформлення, цікаві малюнки(як і всі підручники Нової Української школи – НУШ), так і має бути для дітей 8-річного віку. Але є, на мою думку, у цьому підручнику один недолік На титульній сторінці вказано « УКРАЇНСЬКА МОВА І ЧИТАННЯ».

Читаю текст завдання, а там оповідання шведської письменниці Рус Лагеркранц « Чи сваряться друзі?».
Я поважаю усі народи, бо і у моєму роду були люди різних національностей. Зрештою геній українського народу Тарас Шевченко писав: « І чужому научайтеся і свого не цурайтеся!». Але ж якби це був підручник із зарубіжної літератури, то все було б зрозуміло.

А навіщо у підручнику з української мови подавати тексти іноземних письменників? У нас є Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Всеволод Нестайко, Наталя Забіла, Агатангел Кримський та багато інших класиків і сучасних авторів, які писали чудові твори для дітей! Складається враження, що автори підручників для НУШ сидять у своїх високих кабінетах і не бачать маленьких восьмирічних українців і україночок… Ми ж маємо виховувати дітей українських патріотів?

А Ви якої думки, шановні педагоги і дорогі земляки?
Богдан Янович

випадково